Abstract:
Низка надзвичайних екологічних проблем, наприклад, глобальні зміни клімату, високий рівень забруднень тощо, стали причиною формування екологічної тривожності, що набула нового виміру під час карантинних обмежень викликаних пандемією COVID-19 та сприяє формуванню негативних психологічних станів та психічних розладів. Тому питання тривожності та екологічної тривожності є надзвичайно важливими та психічного здоров’я як окремого індивідуума, так і суспільства в цілому. В статті викладені результати емпіричного дослідження рівня реактивної та ситуативної екотривожності в студентів на прикладі медичних студенів Вінницького національного медичного Університету імені М. І. Пирогова в умовах дистанційного навчання викликаного карантинними обмеженнями пандемії COVID-19. У процесі дослідження застосовано такі методи як аналізування, систематизація, синтезування, узагальнення, конкретизація, порівняння та психодіагностичні методики, з використанням опитувальника оцінки тривожності Ч. Спілберга (State-Trait Anxiety Inventory-STAI) у модифікації Ю. Ханіна, (рівень визначення стану реактивної та ситуативної тривожності) та авторська анкета, яка містить 11 довільних запитань щодо задоволеності дистанційним навчанням.
