Аннотации:
У статті досліджується динаміка проявів алекситимії у студентів Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, що навчаються за спеціальностями «Медична психологія» та «Медицина». Алекситимія розглядається як стійка риса особистості, яка під дією інших факторів зовнішнього середовища зумовлює загострення соматичних захворювань і може бути чинником виникнення психічних розладів. Алекситимія – це занижена здатність або ускладненість в вербалізації емоційних станів. Порівнюються прояви алекситимії у студентів на початковому етапі навчання, на першому курсі, з проявами алекситимії на фінальному етапі навчання, на шостому курсі. Виявлено високий відсоток алекситимічного типу особистості у студентів першокурсників незалежно від спеціальності, за якою вони навчаються. Високі показники алекситимії спостерігаються у приблизно десяти відсотків населення в цілому. Соціально- демографічними чинниками виступають низький рівень освіти, розлучення, самотній і низький соціальний статус. Досліджено зниження проявів алекситимії у студентів шостого курсу навчання обох спеціальностей. У відсотковому співвідношенні переважає зниження проявів алекситимії у студентів 6 курсу зі спеціальності медична психологія, що, на нашу думку, пов’язано з вивченням психологічно спрямованих дисциплін та проведенню практичної психологічної роботи зі студентами медичними психологами. Прояви алекситимії у сучасної студентської молоді безпосередньо залежать від періоду навчання у закладі вищої освіти та від профілю їх навчання, особливостей робочого навчального плану, затвердженим ВНМУ, та від навчальних компонентів, представлених в освітньо-професійній програмі (ОПП). Низький рівень алекситимії – це високий рівень емоційного інтелекту, що лежить в основі високої соціальної адаптації.