Abstract:
Мета. Дослідити і оцінити особливості викладання генетики в системі вищої медичної освіти України. Методи. Вивчення типових і робочих програм навчальних дисциплін медичних університетів, аналіз їх взаємозв’язків з обсягом і глибиною знань і досягнень генетики. Результати. Стрімкий розвиток в усьому світі генетичних технологій, які відкривають нові можливості діагностики, лікування та профілактики багатьох спадкових і неспадкових хвороб,
потребує об’єднання розрізнених зусиль учених і лікарів-практиків. Значну роль у вирішенні цієї проблеми повинна відіграти вища медична школа. Компактну інформацію про загальну генетику і основи антропогенетики студенти-медики отримують на першому році навчання. Це створює відповідну базу для розуміння основних закономірностей виникнення різних форм патологій людини, але не забезпечує засвоєння генетичної методології клінічних дисциплін та розділів, пов’язаних з організацією охорони здоров’я і соціальної медицини. Висновки. Нагальною необхідністю сьогодення є міжкафедральна та кількох ступенева програма із загальної генетики, генетики людини, медичної та клінічної генетики, яка була б складена у відповідності з досягненнями сучасної біології, медицини і генетики та пронизувала б усі стадії додипломної та післядипломної освіти лікарів.