Abstract:
В статті піднімається питання формування соціокомунікативної компетентності у студентів-медиків. Метою дослідження стало оцінювання вихідного рівня сформованості соціокомунікативної компетентності майбутніх лікарів. При цьому використовувалися такі методи: бесіда, анкетування, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення. Проведено аналіз нормативно-правової документації, освітньо-професійних програм, навчальних планів, розроблено та проведено анкетування, проаналізовано результати опитування. Дослідження було проведено на базі Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. Респондентами виступили 113 здобувачів 1 курсу, які навчаються за спеціальностями «Медицина», «Педіатрія» і «Медична психологія». Результати дослідження показали, що 48,2 % опитаних розуміють поняття «соціокомунікативна компетентність» і 80,4% студентів вважають за необхідне формування даної компетентності у майбутніх лікарів. Половина опитаних (52,2 %) легко вступають в контакт з оточуючими, а решта мають труднощі зі встановлення соціальних зв’язків. Аналізуючи здатність студентів до комунікації і взаємодії в колективі, встановлено, що лише третина опитаних завжди із задоволенням виконують правила, встановлені колективом, а інші виконують лише ті правила, які вважають за потрібне. Більшості студентів (47,8%) подобається працювати в команді, 57,1 % респондентів завжди розуміють потреби оточуючих і поважають їхні цінності і погляди, а при виникненні конфліктів близько 72 % опитаних найкращим способом їх вирішення вважають співробітництво. Отже, значна частина студентів мають проблеми у міжособистісних відносинах, спостерігається низький рівень комунікативних здібностей та взаємодії в колективі, але разом з тим більше половини студентів вважають за необхідне удосконалювати свої здібності в налагодженні комунікацій з оточуючими, мають достатній рівень самокритичності і самооцінки тапрагнуть до соціальної взаємодії і підвищення рівня соціокомунікативної компетентності.
