Спосіб діагностики розвитку післяампутаційного больового синдрому, що включає виконання електроенцефалографії, який відрізняється тим, що додатково в сироватці крові хворого визначають вміст остеокальцину, трансформуючого фактора росту бета 1 (ΤΦΡ-β1), С-кінцевого пропептиду колагену І типу (СІСР), С-реактивного протеїну (СРП) і при рівнях остеокальцину <21 нг/мл, ΤΦΡ-β1 <14 нг/мл, СІСР <102, СРП >6 мг/л нг/мл діагностують розвиток больового синдрому.
