Abstract:
Спосіб прогнозування кардіальної антиремоделюючої ефективності раміприлу і лосартану в чоловіків із гіпертонічною хворобою II стадії, що передбачає визначення величини індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) за даними ЕхоКГ; площі тіла пацієнта (S) в кг/м2 за номограмою Дюбуа; сумарного вазодилатаційного резерву плечової артерії (СВРпа) в %; нічної варіабельності діастолічного артеріального тиску (ВДАТ_н) в мм рт. ст. за даними добового моніторування артеріального тиску (AT) і швидкості кровоплину в сонних артеріях (Vca) в м/с за даними допплерографії судин, який відрізняється тим, що прогнозують характер кардіального антиремоделюючого ефекту раміприлу і лосартану за допомогою рівняння лінійної множинної регресії: Y=-3,02+0,668·ГММЛШ+1,074·S+0,011·СВРпа-0,040·ВДАТ_н+0,904·Vса,
де Y - вихідний параметр моделі, який позначає характер антиремоделюючого ефекту;
ГММЛШ - градація маси міокарда лівого шлуночка в балах;
S - площа тіла пацієнта в кг/м2;
СВРпа - сумарний вазодилатаційний резерв плечової артерії в %;
ВДАТ_н - нічна варіабельність діастолічного артеріального тиску в мм рт. ст.;
Vca - швидкість кровоплину в сонних артеріях в м/с;
і при значенні вихідного параметру <0,5 - прогнозують високу вірогідність відсутності динаміки або збільшення величини ІММЛШ протягом 6 місяців лікування, 0,5-1,49 - зменшення величини ІММЛШ < 10 % - слабкий антиремоделюючий ефект, 1,5-2,49 - від 20 % до 10 % - помірний антиремоделюючий ефект і > 2,5 - зменшення величини ІММЛШ > 20 % від вихідної величини - сильний антиремоделюючий ефект.
