Abstract:
Медична термінологія розглядається як структурно впорядкована лексико-семантична підсистема, що характеризується високою семантичною однозначністю та функціональною спрямованістю у науково-дослідних, клінічних та міжособистісних комунікативних ситуаціях. Особлива увага приділяється контекстуалізації та семантичному аналізу термінів, вивченню їх морфемної організації, етимології та дериваційного потенціалу. Системний підхід до навчання включає поєднання традиційних форм занять із проєктною діяльністю, моделюванням професійного дискурсу, гейміфікацією та використанням мультимедійних і цифрових технологій, включаючи VR, AR та AI. Така інтеграція сприяє ефективному засвоєнню лексики, розвитку прагматичної компетенції та формуванню здатності до адекватного використання термінів у різних типах медичного дискурсу. Використання клінічних наративів, рольових ігор та автентичних кейсів забезпечує глибше засвоєння інформації та готовність до її застосування у практичній діяльності. Прагмалінгвістичний аспект акцентує увагу на адаптації термінології до когнітивних можливостей пацієнта та міжкультурних чинників комунікації, що забезпечує формування емпатійного та етично коректного дискурсу. Вивчення міжнародного досвіду, зокрема освітніх моделей США і Великої Британії, демонструє різні підходи до інтеграції практичних і філологічних компонентів у підготовку медичних фахівців. Таким чином, сучасне викладання англомовної медичної термінології передбачає формування професійної мовної особистості, здатної до точного, адекватного і культурно чутливого використання спеціалізованої лексики в глобалізованому медичному просторі.
