Abstract:
В умовах суттєвого погіршання стану психічного здоров’я сучасних школярів надзвичайно вагомим є пошук засобів, які дозволяють ефективно корегувати процеси формування як психофізіологічних, так і психічних особливостей дівчат і юнаків, що навчаються в умовах закладів загальної середньої освіти з метою профілактики розвитку донозологічних зрушень у стані ментального здоров’я та запобігання розвитку психічних розладів Метою наукової роботи було встановлення особливостей розвитку психофізіологічних функцій сучасних школярів в умовах використання заходів психогігієнічної корекції та профілактики. Наукові дослідження проводились на базі ряду закладів загальної середньої освіти м. Вінниця. З метою визначення особливостей застосування у повсякденній практиці сучасної школи розробленого комплексу заходів психогігієнічної корекції та профілактики донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я підлітків було сформовано 2 групи порівняння: групу втручання та групу контролю. До складу групи втручання було включено 62 учня (30 дівчат та 32 юнаки), навчальна і позанавчальна діяльність яких була пов’язана із впровадженням розробленого комплексу заходів, до складу групи контролю був віднесений 61 підліток (31 дівчина та 30 юнаків), умови повсякденної навчальної і позанавчальної діяльності котрих не були змінені. Комплекс заходів психогігієнічної корекції та профілактики, який був розроблений та впроваджений, дозволив домогтися суттєвого покращання провідних характеристик вищої нервової діяльності, які є визначальними показниками психофізіологічної адаптації організму підлітків до умов високого психоемоційного навантаження, властивого для сучасної школи. Встановлено, що найкращі з соціальної та навчально-значущої точок зору показники латентного періоду простої і диференційованої зорово-моторної реакції і у дівчат, і у юнаків спостерігаються у віці 15 років, найгірші – у віці 16 років. Показники, які реєструються серед 17-річних підлітків, займають проміжне положення і, таким чином, засвідчують наявність певної стабілізації у цьому віці природних процесів змін з боку провідних характеристик центральної нервової системи. Разом з тим під час визначення характеристик критичної частоти злиття світлових миготінь найкращі з адаптаційної точки зору результати і серед дівчат, і серед юнаків спостерігаються у віці 16 років, найгірші – серед 17-річних учениць та 15-річних учнів. Дані щодо оцінки координаційних здібностей переконливо засвідчують той факт, що провідні просторові кореляти координації рухів школярів протягом часу навчання переважно погіршуються.
