Abstract:
У статті здійснено компаративний аналіз провідних моделей кооперативного навчання, розроблених і впроваджених у США упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Розкрито особливості провідних моделей кооперативного навчання: Group Investigation, Learning Together, Jigsaw, Student Teams–Achievement Divisions, Teams–Games–Tournaments, Cooperative Integrated Reading and Composition та змішаних моделей кооперативного навчання (Mixed Models). На основі комплексу релевантних порівняльних критеріїв (зокрема, освітній контекст, структура, гнучкість, академічна спрямованість, соціальні навички, способи оцінювання тощо) здійснено аналіз психолого-педагогічних і організаційних особливостей зазначених моделей. У центрі уваги — спільні та відмінні риси кооперативних стратегій, а також їх потенціал щодо адаптації в межах сучасної освітньої парадигми, зорієнтованої на особистісно-центрований підхід, формування ключових компетентностей, розвиток критичного та креативного мислення. У статті показано, що незалежно від відмінностей у структурі чи способах організації, всі моделі поєднує орієнтація на активну пізнавальну взаємодію учнів, підтримку позитивної взаємозалежності, розвиток індивідуальної відповідальності та рефлексії. Автори статті обґрунтовують значущість аналізу американського досвіду кооперативного навчання для вдосконалення освітнього процесу в Україні. Зокрема, підкреслено, що адаптація ефективних кооперативних моделей сприятиме створенню інклюзивного, демократичного та мотивуючого навчального середовища, адекватного сучасним викликам Нової української школи.
