Аннотации:
Мета. Дослідити і розкрити особливості історії розвитку таких розділів біології як селекція, еволюція і генетика, пов’язаних з іменами широко відомих науковців, які працювали в часи тоталітарного диктаторського режиму Радянського Союзу. Методи. Пошук і вивчення літературних джерел, листів та архівних документів. Порівняння, аналіз і оцінка отриманих даних. Результати. У 30 – 60 роки минулого століття серед науковців-біологів широко обговорювались питання впливу генетики на селекцію і, навпаки, селекції на генетику і на еволюцію взагалі. На жаль, в обговорення втрутились тодішні партійні
органи, що привело до штучного поділу науки біології на альтернативні взаємновиключні «ізми».
Різні «ізми» – це результат вузькоспеціалізованого підходу до наукової діяльності і штучний
поділ єдиної природи; це різні точки зору, які характеризують різні рівні дослідження, які утримують елементи істини, однак призводять до нісенітниць і помилок, коли їх возвеличують до абсолюту. Нерозуміння природного ходу розвитку будь-якої науки призвело в роки культу особистості до трагічних наслідків як в самій науці генетиці, так і в долях її носіїв науковців-генетиків. Коли практика силового варіанту розвитку генетики в нашій країні була подолана і засуджена стало зрозуміло, що союз генетики і селекції може зрости лише на основі глибокого взаємопроникнення цих наук. Висновки. Подальший
розвиток селекції, генетики та еволюції пов’язаний з розробкою нової наукової парадигми. Можливою основою для цієї парадигми на сучасному етапі може стати епігенетична теорія еволюції, яка в останні десятиліття сформувалася в самостійну науку епігенетику і перебуває на передових рубежах прикладної і медичної біології
