Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Піскун, Р. П. | |
dc.contributor.author | Молчан, І.М. | |
dc.contributor.author | Шкарупа, В. М. | |
dc.contributor.author | Гринчак, Н. М. | |
dc.contributor.author | Спрут, О.В. | |
dc.contributor.author | Васенко, Т. Б. | |
dc.date.accessioned | 2025-03-20T14:03:05Z | |
dc.date.available | 2025-03-20T14:03:05Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.citation | Історія біології щодо селекції, еволюції і генетики / Р. П. Піскун, І. М. Молчан, В. М. Шкарупа [та ін.] //Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2022. - Том 30. - С. 141-144. | uk_UA |
dc.identifier.other | https://doi.org/10.7124/FEEO.v30.1475 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/8397 | |
dc.description.abstract | Мета. Дослідити і розкрити особливості історії розвитку таких розділів біології як селекція, еволюція і генетика, пов’язаних з іменами широко відомих науковців, які працювали в часи тоталітарного диктаторського режиму Радянського Союзу. Методи. Пошук і вивчення літературних джерел, листів та архівних документів. Порівняння, аналіз і оцінка отриманих даних. Результати. У 30 – 60 роки минулого століття серед науковців-біологів широко обговорювались питання впливу генетики на селекцію і, навпаки, селекції на генетику і на еволюцію взагалі. На жаль, в обговорення втрутились тодішні партійні органи, що привело до штучного поділу науки біології на альтернативні взаємновиключні «ізми». Різні «ізми» – це результат вузькоспеціалізованого підходу до наукової діяльності і штучний поділ єдиної природи; це різні точки зору, які характеризують різні рівні дослідження, які утримують елементи істини, однак призводять до нісенітниць і помилок, коли їх возвеличують до абсолюту. Нерозуміння природного ходу розвитку будь-якої науки призвело в роки культу особистості до трагічних наслідків як в самій науці генетиці, так і в долях її носіїв науковців-генетиків. Коли практика силового варіанту розвитку генетики в нашій країні була подолана і засуджена стало зрозуміло, що союз генетики і селекції може зрости лише на основі глибокого взаємопроникнення цих наук. Висновки. Подальший розвиток селекції, генетики та еволюції пов’язаний з розробкою нової наукової парадигми. Можливою основою для цієї парадигми на сучасному етапі може стати епігенетична теорія еволюції, яка в останні десятиліття сформувалася в самостійну науку епігенетику і перебуває на передових рубежах прикладної і медичної біології | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.subject | історія | uk_UA |
dc.subject | селекція | uk_UA |
dc.subject | генетика | uk_UA |
dc.subject | еволюція | uk_UA |
dc.title | Історія біології щодо селекції, еволюції і генетики | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |