Аннотации:
Проблеми інвалідності та реабілітації при хворобах сечостатевої системи мають серйозні соціальні наслідки, що пов'язано з досить високими показниками інвалідизації молодого працездатного населення, зростанням видатків на їх пенсійне забезпечення та збільшенням в суспільстві числа осіб з обмеженнями життєдіяльності. Сформована структура потреб вітчизняних інвалідів з патологією сечостатевої системи в заходах медико-соціальної реабілітації. Встановлено, що їх обсяг відрізняється в залежності від виду реабілітації, віку та важкості інвалідності. Виявлений пріоритетний напрямок реабілітації даного контингенту хворих – «медична реабілітація», зокрема «відновне лікування», «профілактичні заходи», «медичне спостереження». Встановлено, що лікарі МСЕК при формуванні індивідуальної програми реабілітації (ІПР) інваліда недооцінюють ролі послуг «фізичної», «професійної», «соціальної» реабілітації, «технічних засобів реабілітації», «виробів медичного призначення» в усуненні обмежень життєдіяльності. Процес формування ІПР потребує удосконалення та уніфікації.
