Сучасні уявлення про феномен спонтанної регресії гемангіом у дітей.

Abstract

Гемангіома – найпоширеніша пухлина в періоді новонародженості, що являє собою доброякісне судинне розростання, яке скла дається зі щільно розташованих капілярів, представлених ендотеліальними клітинами та перицитами, у вигляді часточкового малюнка з опасистими клітинами. Мета – висвітлити cучасні погляди на особливості феномену спонтанної регресії в дітей із гемангіомами поверхневої локалізації, а також на діагностування і лікування судинних пухлин за даними джерел літератури та власного досвіду. Проаналізовано сучасні літературні джерела і встановлено, що якщо інволюція інфантильних гемангіом не відбулася до 5–6 років, не слід очікувати її повного регресу; спонтанній регресії підлягають лише 4–10% капілярних гемангіом і тільки в доношених дітей, кавернозні та комбіновані новоутворення не регресують. Зважаючи на невизначеність прогнозування перебігу гемангіом у дітей, непередбачувану інволюційну поведінку, можливі залишкові дегенеративні зміни шкіри та інші ускладнення в процесі спонтанної регресії, раннє лікування патології набуло консенсусу. Обираючи спосіб лікування інфантильних гемангіом, слід критично оцінювати дієвість лікувального методу, його побічні ефекти та можливість виникнення перманентних косметичних дефектів. З урахуванням таких потенційних обмежень вітчизняними фахівцями запропоновано алгоритм лікування інфантильних гемангіом. У статті наведено два клінічні кейси, які переконливо засвідчують відсутність спонтанної інволюції в таких пацієнтів, а марне її очікування та відсутність раннього лікування призводять до необхідності хірургічної інтервенції, унаслідок ускладненого перебігу патологічного процесу, з певними косметичними втратами. Висновки. Зважаючи на проведений аналіз літературних джерел, які засвідчують невеликий відсоток інфантильних гемангіом, що схильні до тенденції повного зворотного розвитку або мають статистичну невизначеність у цьому питанні, а також можливість виникнення певних ускладнень і косметичних втрат у процесі спонтанної інволюції, тактику лікування слід обирати індивідуально, якомога раніше, що чинить визначальний вплив на поліпшення якості життя пацієнтів у процесі їхнього зростання. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Hemangioma is the most common tumor in the newborn period, which is a benign vascular growth that consists of dense-ly located capillaries represented by endothelial cells and pericytes, in the form of a lobular pattern with the presence of mast cells. Aim – to highlight the current views on the peculiarities of the phenomenon of spontaneous regression in children with superficial hemangio-ma, the diagnosis and treatment of heart diseases according to the literature sources and personal experience. The analysis of modern literary sources confirms the fact that if the involution of infantile hemangiomas did not take place before 5–6 years, its complete regression should not be expected; only 4–10% of capillary hemangiomas undergo spontaneous regression and only in full-term children , and cavernous and combined neoplasms do not regress. Considering the uncertainty of the prognosis of the course of hemangio-mas in children, their unpredictable involutional behavior, possible residual degenerative skin changes and other complications in the process of spontaneous regression, early treatment of the pathology has gained consensus. When choosing a method of treating infantile hemangio-mas, it is necessary to critically evaluate the effectiveness of the treatment method, its side effects, and the possibility of permanent cosmetic defects. Based on such potential limitations, domestic specialists proposed an algorithm for the treatment of infantile hemangiomas. The article presents two clinical cases that convincingly prove the absence of spontaneous involution in these patients, and the futile waiting for it and the lack of early treatment led to the need for surgical intervention due to the complicated course of the pathological process, with certain cosmetic losses. Conclusions. Taking into account the analysis of literature sources, which testify to a small percentage of infantile hemangiomas, which are prone to the tendency of their complete reverse development or have statistical uncertainty in this matter, and the possibility of certain com-plications and cosmetic losses in the process of spontaneous involution, the choice of treatment tactics should be individual. if necessary, as early as possible, which has a decisive influence on improving the quality of life of patients in the process of their growth. The study was conducted in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. Informed consent was obtained from the patients for conducting the study. The authors declare no conflict of interest.