Abstract:
Зниження іонізуючого опромінення населення є одним із пріоритетних завдань сьогодення в сучасних екологічних умовах навколишнього середовища, якому характерне зростаюче радіаційне навантаження. Одним з ефективних заходів щодо зниження опромінення населення є перешкоджання надходження радіоактивних речовин по харчовому ланцюгу шляхом зменшення вмісту їх у продуктах харчування. Продукція бджільництва, вироблена з квіткового пилку, займає важливу нішу в забезпечені організму людини біологічно активними речовинами, тому використання її у харчуванні населення, особливо з лікувально-профілактичною метою, стрімко зростає. Поряд із цим потребує проведення контролю за вмістом у цій продукції радіоактивних речовин для прогнозованого рівня опромінення населення за використання її як харчової сировини. Мета дослідження – вивчення питомої активності 40K, 226Ra та 232Th у бджолиному обніжжі, виробленому з квіткового пилку буркуну білого (Melilotus albus), розторопші плямистої (Silybum marianum), головатня круглоголового (Echinops sphaerocephalus), люпину вузьколистого (Lupinus angustifolius) та фацелії пижмолистої (Phacelia tanacetifolia), вирощених на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся. Дослідження проводилися в умовах Полісся на території Коростенського району Житомирської області. Матеріалом досліджень було бджолине обніжжя, вироблене з квіткового пилку нектаропилконосних рослин. Методи досліджень: радіологічні (визначення вмісту 40K, 226Ra та 232Th гамма-спектрометричним методом), статистичні (біометрична обробка матеріалів досліджень) і аналітичні (огляд та аналіз літературних першоджерел). Дослідження показали, що питома активність радіоактивних ізотопів у бджолиному обніжжі, виробленому з квіткового пилку нектаропилконосних рослин, залежить від їх ботанічного походження. Встановлено, що питома активність 40K у бджолиному обніжжі значно перевищувала питому активність 226Ra та 232Th. Зокрема, у бджолиному обніжжі буркуну білого питома активність 40K, перевищувала питому активність 226Ra і 232Th у 9,78 раза і 6,95 рааи, розторопші плямистої – у 24,2 і 18,6 раза, головатня круглоголового – у 10,5 і 9,2 раза, люпину вузьколистого – у 11,8 і 7,78 раза та фацелії пижмолистої – у 16,8 і 9,98 раза відповідно. Питома активність 40K у бджолиному обніжжі виявлена у зростаючій регресії в такій послідовності: головатень круглоголовий → буркун білий → фацелія пижмолиста → розторопша плямиста → люпин вузьколистий; 226Ra: розторопша плямиста → фацелія пижмолиста → головатень круг- логоловий → буркун білий → люпин вузьколистий та 232Th: розторопша плямиста → головатень круглоголовий → фацелія пижмолиста → буркун білий → люпин вузьколистий. Бджолине обніжжя, вироблене з квіткового пилку люпину вузьколистого, характеризувалося найвищою пито- мою активністю 40K, 226Ra та 232Th, а найнижчою – із пилку головатня круглоголового та розторопші плямистої.
