Короткий опис (реферат):
Мета. Визначити незадовільні результати лікування поранених з травматичними ампутаціями нижніх кінцівок та оптимізувати їх шляхом застосування розробленої методики комплексної повторної хірургічної обробки та періопераційного ведення пацієнтів. Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були 190 пацієнтів, що отримали вибухову травму при бойовому зіткненні за 2022-2024 роки та знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії клініки малоінвазивної хірургії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону – третьому рівні медичного забезпечення. Причинами ампутацій нижніх кінцівок були: відрив нижньої кінцівки (сегмента) при вибуховій травмі – в 101 (53,16 %), масивна руйнація з проведенням ампутації на другому і третьому рівнях медичного забезпечення – в 48 (25,26 %), пошкодження судинно-нервового пучка і критична ішемія нижньої кінцівки – в 29 (15,26 %), подовжений час накладеного турнікету – в 12 (6,32 %) поранених. Запропоноване лікування передбачало застосування розробленої методики періопераційного ведення пацієнтів з дефектами м’яких тканин ампутаційних кукс та методики комплексної повторної (вторинної) хірургічної обробки дефектів м’яких тканин ампутаційних кукс при вогнепальних травматичних ампутаціях нижніх кінцівок. Результати та їх обговорення. Гнійно-запальні ускладнення ампутаційних кукс з їх вторинними некрозами та нагноєннями спостерігали в 42 (22,11 %) хворих, що вимагало виконання ургентних вторинних хірургічних обробок і додаткових повторних згідно запропонованої методики. Серед інших ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в 5 (2,63 %) хворих спостерігались арозивні кровотечі, що теж потребували виконання ургентних оперативних втручань. Застосування розроблених методик дозволило якнайшвидше ліквідувати дані ускладнення і оптимізувати лікування на даному етапі. Летальності на третьому рівні медичного забезпечення нами не спостерігалось. У пізньому післяопераційному періоді спостерігались наступні післяопераційні ускладнення: формування «вадних кукс» – в 18 (9,47 %) випадках, виникнення остеофітів – в 3 (1,58 %), неврином – в 4 (2,11 %) поранених, розвиток фантомного болю – в 7 (3,68 %). Висновки. Травматичні ампутації нижніх кінцівок є важкими ускладненнями бойової травми та характеризуються високим рівнем летальності, ускладнень та інвалідизації. Причинами незадовільних результатів лікування в ранньому післяопераційному періоді переважно є гнійно-запальні ускладнення зі сторони м’яких тканин ампутаційних кукс нижніх кінцівок і виникнення арозивних кровотеч, а у пізньому – формування «вадних» кукс, виникнення остеофітів, неврином. Застосування розробленої методики комплексної повторної хірургічної обробки дефектів м’яких тканин ампутаційних кукс та періопераційного ведення даних пацієнтів надасть можливість оптимізувати лікування і ведення даного контингенту хворих та зменшити рівень ускладнень як у ранньому, так і пізньому післяопераційному періодах.
