Аннотации:
Introduction. Despite the number of conducted studies, the study of intrauterine development of the spinal cord does not lose its relevance. It is one of the structures of the central nervous system, which ensures the interconnection of the structures of the human body with the brain. Also, it provides the transmission of all types of sensitivity and motor impulses. In addition, there was an opportunity to compare recently obtained data with data from ten years ago and perform further in-depth analysis. The study of embryogenesis makes it possible to identify the causes and mechanisms of birth defects of the spinal cord, which is important for the development of their diagnosis, treatment and preventive measures methods. Immunohistochemical methods play the main role, and are important for progress in medicine and biology, as they allow researchers to accurately and specifically study changes in tissues. Object and research methods. 134 preparations of human embryos and fetuses aged from 6-7 to 39-40 weeks of intrauterine development were studied using the immunohistochemical method. Monoclonal antibodies from the company “DacoCytomation” (Denmark) were chosen for the study: vimentin, synaptophysin, Ki-67, CDX2, S-100. The results. The 5-6th week of gestation is characterized by active proliferation processes, which is why a strong expression of Ki-67 was observed. In the future, the proliferation processes gradually fade away, which is directly proportional to the expression of Ki-67. As for S-100, in the embryonic period the expression is weakly expressed and begins to increase and is noted as strong from the 14-15th week of gestation. As for vimentin and CDX-2, they are characterized by strong expression at the end of the embryonic period. Conclusions. Based on the results of immunohistochemical methods, it was found that before the end of the period of intrauterine development, the expression of Ki-67 is weak, and vimentin and CDX-2 are completely absent. Instead, the expression of S-100 and synaptophysin in the studied nuclei is alternately relatively strong.
Не зважаючи на низку проведених досліджень, вивчення внутрішньоутробного розвитку спинного мозку не втрачає своєї актуальності. Це одна із структур центральної нервової системи, що забезпечує взаємозв’язок структур людського організму із головним мозком, а також забезпечує передачу усіх видів чутливості та рухових імпульсів. Крім того з’явилася можливість порівняти нещодавно отримані дані із даними десятирічної давнини та виконати у подальшому глибокий аналіз. Вивчення ембріогенезу дозволяє ідентифікувати причини та механізми виникнення вроджених вад спинного мозку, що є важливим для розробки методів їхньої діагностики, лікування та профілактичних заходів. Однозначно, отримані результати стануть в нагоді не лише в навчальних закладах, але й будуть становити наукову цінність для практикуючих лікарів у діагностичній сфері. Імуногістохімічні методи посідають важливу роль, є важливими для прогресу в медицині та біології, оскільки дозволяють дослідникам точно і специфічно вивчати зміни в тканинах. Об’єкт і методи дослідження. Досліджено 134 препаратіи ембріонів та плодів людини віком від 6-7 до 39-40 тижнів внутрішньоутробного розвитку, використовуючи імуногістохімічний метод. Для дослідження було обрано моноклональних антитіл фірми «DacoCytomation» (Denmark): віментин, синаптофізин, Кі-67, CDX2, S-100. Результати. 5-6 тиждень гестації характеризується активними процесами проліферації, саме тому спостерігалась сильна експресія Кі-67. Надалі, поступово процеси проліферації згасають, що прямопропорційно спостерігається і на експресії Кі-67. Щодо S-100, то в ембріональний період експресія слабко виражена і починає наростати та відзначається, як сильна з 14-15 тижня гестації. Щодо віментину та CDX-2, то для них характерна сильна експресія в кінці ембріонального періоду. Висновки. На основі результатів імуногістохімічних методів виявлено, що до закінчення періоду внутрішньоутробного розвитку експресія Кі-67 є слабкою, а віментину та CDX-2 взагалі відсутня. Натомість експресія S-100 та синаптофізину в досліджуваних ядрах почергово відносно сильна.