Прогностична значущість визначення рівнів маркерів запальної реакції і фактора віллебранда при оцінці ризику несприятливого перебігу ішемічної хвороби серця

Abstract

Основним ланцюгом, що пов’язує запалення і підвищення ризику виникнення серцево-судинних захворювань, є дисфункція ендотелію. Результати експериментальних і клінічних досліджень останніх років підтвердили концепцію про взаємозв’язок між ендотеліальною дисфункцією та розвитком і прогресуванням ішемічної хвороби серця. Дисфункція ендотелію (ДЕ), активація процесів запалення і оксидантного стресу, поряд з ремоделюванням крупних артерій і гіпертрофією міокарду лівого шлуночку, асоціюються з розвитком несприятливих кардіоваскулярних подій і негативним прогнозом у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями взагалі, та з ішемічною хворобою серця, зокрема.