Аннотации:
Актуальність проблеми. Станом на сьогодні питання адекватної седації хворих з алкогольним делірієм залишається відкритим. Найголовнішим в цьому аспекті є вибір додаткового седативного засобу, який допоможе досягти цільового рівня седації та буде безпечним. Мета роботи. Порівняти ефективність та безпечність класичної схеми седації алкогольного делірію та схеми із додаванням оксибутирату натрію. Матеріали та методи. Досліджено 40 пролікованих хворих з алкогольним делірієм. Цільовий рівень седації, що визначався за шкалою ажитації-седації RASS, був в діапазоні від 0 до -2 балів та досягаввся у всіх пацієнтів. Всі хворі були розподілені на дві дослідні групи. Перша група – контрольна, складала 19 пацієнтів, які седувалися за традиційною схемою з додаванням інфузії тіопенталу натрію при необхідності. В другій групі з 21 пацієнта замість барбітуратів використовувалася постійна інфузія натрію оксибутирату. Контрольними точками були: тривалість епізоду делірію, динаміка САТ та ЧСС, лабораторних показників стану нирок та печінки (сечовина, креатинін, АЛТ, АСТ). Отримані дані статистично оброблялися за допомогою пакета програм Microsoft Exel 2010 та SPSS Statistica 28.0.0.0. Для визначення достовірності використовували U-критерій Манна-Уітні та T-критерій Вілкоксона.
Результати. Дослідження тривалості делірію показало достовірну різницю (p<0,05) між контрольною та дослідною групами, середні показники в групах були наступними: контрольна група – 5,4±1,48 днів; група натрію оксибутирату – 2,1±0,82 днів. Розглянувши отримані показники гемодинаміки ми відмітили, що обидві групи достовірно показують зсув до нормалізації, p<0,05. Статистично значимої різниці при порівнянні кінцевих середніх показників гемодинаміки між групами не було, р≥0,05. Проте в контрольній групі в процесі лікування ми відмітили тенденцію до гіпотонії у 2-х (10%) пацієнтів. Порівнюючи показники стану печінки та нирок ми не виявили значимої різниці між групами, р≥0,05.
Висновки. Використання натрію оксибутирату дозволяє зменшити тривалість епізоду делірію та показує дещо м’якший вплив на гемодинаміку у порівнянні з тіопенталом. Рівень безпечності обох варіантів седації є співставним.
