Abstract:
Сьогодні відомо багато чинників розвитку патологічних процесів у рото-
вій порожнині, які можуть бути як самостійні, так і симптоматичні, причому
одні з них більш суттєво діють у ембріональному періоді життя людини,
а інші – в ювенільному, пубертатному, зрілому і в старості. До найбільш
поширених захворювань органів ротової порожнини відносять патологію
твердих тканин зубів каріозного і некаріозного походження, ускладнений
карієс (патологія ендодонту), патологію тканин пародонту, де особливе місце
посідають генералізований пародонтит, а також самостійні та симптоматич-
ні зміни в слизових оболонках порожнини рота (СОПР). Певний відсоток у
цьому переліку належить генетичним вадам [1]. Упродовж багатьох років
вивчається фізіологічна роль вітамінів, зокрема вітаміну D, важливих для
функціонування органів ротової порожнини. В останні роки особливу увагу приділяють вивченню впливу вітаміну D на метаболізм і регуляцію багатьох важливих фізіологічних процесів людини в різні періоди життя, особливо на мінеральний і кістковий метаболізм. Ще одним об’єктом сучасних наукових досліджень є гомоцистеїн (ГЦ), як важливий
фізіологічний чинник і предиктор багатьох патологічних станів за гіперго-
моцистеїнемії (ГГЦ). Привертають увагу зв’язки ГГЦ з остеопорозом,
дефектами розвитку структур порожнини рота, оксидативним стресом та
іншими процесами, дотичними до стоматологічної патології. Загалом дані
щодо впливу статусу вітаміну D і особливо рівня ГЦ на розвиток спадко-
вих і набутих стоматологічних патологій є обмеженими, а можливості їх
корекції (профілактики та лікування) не висвітлені взагалі. Тому існує
потреба детального аналізу відповідних експериментальних і клінічних
робіт, а також планування і проведення цілеспрямованих досліджень у
цьому перспективному напрямі
