Аннотации:
Мета роботи - дослідження поширеності та вираженості тривожно-депресивного синдрому на основі гос-пітальної шкали тривоги і депресії (HADS) у хворих з ураженням нервової системи гепресвірусної етіології. У даномудослідженні брали участь 2 групи по 30 чоловік. Перша група (основна) - це 30 осіб віком 14-74 років з верифікованимдіагнозом герпесвірусного ураження нервової системи. Віруси перебували в стадії активації і персистенції. Друга група(контрольна) - практично здорові люди. У кожній групі було по 20 жінок і 10 чоловіків. Діагнози: енцефаліт, менінгоенце-фаліт, арахноенцефаліт, арахноїдит, розсіяний енцефаломієліт, полінейропатія, арахноенцефалополінейропатія, розсія-ний склероз. Етіологічними факторами були: HSV, EBV, VZV, HHV-7 + EBV, EBV + VZV, EBV + HSV, EBV + HHV-6, HSV + VZV, HSV+ CMV + EBV + VZV, HSV + VZV + CMV + EBV + Tox.g. У всіх осіб першої групи спостерігався середньотяжкий перебіг. Усімобстеженим проводили тестування за госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS). Встановлено, хворі, які стражда-ють на ураження нервової системи герпесвірусної етіології, мають ознаки депресії та тривоги. Тривалість субклінічновираженої депресії у 9 осіб першої групи становила 2,54±0,98 днів, при р=0,04, а в другій групі депресії не спостерігалося.Сублінічно виражена тривога в першій групі була у 7 осіб, тривалість в днях була 4,20±1,20, а в другій групі у 2 осіб, що склало1,0±0,69 при р=0,02. Таким чином, у пацієнтів з герпесвірусними ураженнями нервової системи більш виражений тривожно-депресивний синдром, ніж у практично здорових осіб, що, можливо пов'язано з ураженням лімбіко-діенцефальних системмозку.
