Аннотации:
Посттравматичний стресовий розлад може спричинити тяжку та тривалу аменорею у жінок. Із початком війни в Україні відзначається збільшення звернень жінок-військовослужбовиць та жінок-переселенок по медичну допомогу саме з цією проблемою. Мета дослідження: комплексне вивчення особливостей рівнів гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі та гормону стресу – кортизолу, а також аналіз наявності автоантитіл до тканини яєчника у жінок з вторинною аменореєю, спричиненою посттравматичним стресовим розладом. Матеріали та методи. За допомогою імуноферментного аналізу проведено дослідження рівнів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникових гормонів (фолікулостимулювальний гормон (ФСГ), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), пролактин, естрадіол, прогестерон, вільний тестостерон та антимюллерів гормон – АМГ), а також кортизолу (сечі), автоантитіл до тканини яєчника у 54 жінок-військовослужбовиць та жінок-переселенок з аменореєю, спричиненою посттравматичним стресовим розладом (основна група). У 35 (64,8%) жінок (1-а підгрупа) діагностовано функціональну гіпоталамічну аменорею (ФГА), у 19 (35,2%) пацієнток (2-а підгрупа) – передчасну недостатність яєчників (ПНЯ).
До контрольної групи увійшли 23 жінки репродуктивного віку (18–37 років), які перебували у стані психологічного комфорту та не мали порушень менструального циклу. Результати. У результаті дослідження у жінок з ФГА виявили достовірне (р<0,05) зниження рівня усіх гіпофізарно-яєч никових гормонів, крім вільного тестостерону та АМГ. У пацієнток із ПНЯ отримали збільшення рівня гіпофізарних гормонів та зниження рівня естрадіолу у 2,2 раза, прогестерону – у 3,9 раза та АМГ – у 21,0 раза щодо контрольної групи. Привертає на себе увагу нетипове для ПНЯ збільшення рівня пролактину в 1,5 раза щодо показника групи контролю. Виявили наявність автоантитіл у групі з ПНЯ у 26,3% випадків (у групі жінок з ФГА лише у 2,9% випадків; р<0,05), що може бути проявом полігландулярного автоімунного синдрому. В обох обстежених підгрупах основної групи спостерігалося вірогідне підвищення рівня кортизолу у добовій сечі (у 2,0 раза – 1-а підгрупа та у 2,1 раза – 2-а підгрупа порівняно з контролем), що свідчить про стресогенну дисфункцію
надниркових залоз. Висновки. Посттравматичний стресовий розлад може мати незворотний патологічний вплив на репродуктивну систему жінок. У жінок зі стресогенною функціональною гіпоталамічною аменореєю фіксують глибоке пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі при збереженні фолікулярного апарату яєчників. У жінок з передчасною недостатністю яєчників (ПНЯ) на фоні тривалого стресу відбувається різке виснаження оваріального резерву яєчників. Наявність автоантитіл до тканини яєчника свідчить про залучення імунної системи у патогенетичний ланцюг розвитку аменореї, тяжкість ураження та більш високу швидкість процесу атрезії фолікулів у випадку з ПНЯ.
