Аннотации:
Мета дослідження: оцінювання способу гемостазу та відновлення міхурово-уретрального сегмента при залобковій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати.
Матеріали та методи. Проведено аналіз способів гемостазу та відновлення міхурово уретрального сегмента при залобковій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати за даними літератури.
Результати. Відкрита залобкова простатектомія (як і черезміхурова) при хірургічному лікуванні великих доброякісних гіперплазій простати (об’ємом більше 80 мл) рекомендована Європейською асоціацією урологів (EAU, 2020) як операція першого вибору.
Наведено перевагу залобкової простатектомії над черезміхуровою: операцію на простаті виконують під візуальним контролем, що забезпечує контроль гемостазу ложа простати та видалення усіх гіперплазованих часток простати; стінку сечового міхура не розтинають, сечовий міхур не дренують надлобковим дренажем, що дозволяє уникнути дизуричних симптомів у післяопераційний період, зменшити післяопераційний ліжко-день та підвищити комфортність хворих; сечівник у ділянці верхівки гіперплазованих вузлів простати пересікають ножицями, що профілактує розриви та стриктури перетинчастого відділу сечівника, травму зовнішнього посмугованого сфінктера сечівника та нетримання сечі після операції; проводять реконструкцію міхурово-уретрального сегмента та шийки сечового міхура, що профілактує утворення її стриктури; можливість виконання симультанної передочеревинної герніопластики у пацієнтів із доброякісною гіперплазією простати та пахвинною грижею.
Описано артеріальне кровопостачання простати при доброякісній гіперплазії, а також венозний дренаж простати та сечового міхура. Відзначені місця можливої артеріальної та венозної кровотечі після розсіченні капсули простати та видалення гіперплазованих вузлів, показано можливості застосування профілактичної перев’язки джерел артеріальної та венозної кровотечі. Описані власні оригінальні методи відновлення міхурово-уретрального сегмента та гемостаз ложа простати за допомогою трьох та двох П-подібних кетгутових лігатур.
З метою спрощення операції, зменшення часу її виконання, посилення гемостазу ложа простати запропоновано виконувати прокол капсули простати та проведення гемостатичних лігатур лише один раз і зав’язувати проведені лігатури на бічних поверхнях капсули простати на м’язових шматочках із прямого м’яза живота (або пірамідального м’яза) між кінцями проведених лігатур.
За відсутності кровотечі із ложа простати була запропонована спрощена методика тригонізації шийки сечового міхура для закриття ранової поверхні ложа простати за допомогою двох П-подібних чи двох V-подібних кетгутових лігатур на заднє півколо шийки сечового для профілактики утворення стриктури шийки сечового міхура (проксимальна тригонізація шийки сечового міхура у ложе простати). Наведено огляд результатів виконання гемостазу ложа простати при залобковій простатектомії.
Заключення. Аналіз способів гемостазу та відновлення міхурово-уретрального сегмента при залобковій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати та запропоновані власні методики дозволяють посилити гемостаз ложа простати, профілактувати стриктури шийки сечового міхура та перетинчастого відділу сечівника, зменшити інтраопераційну крововтрату і тривалість операції.
