Abstract:
У статті представлено основні етапи впровадження черезміхурової та залобкової простатектомій у лікуванні доброякісної гіперплазії простати, починаючи від відкритого втручання до малоінвазивної лапароскопічної та роботизованої техніки. Висвітлені розробки методів гемостазу при черезміхуровій та залобковій простатектоміях, зокрема українських урологів. Мета дослідження – представити основні етапи впровадження черезміхурової та залобкової простатектомій у хірургічну практику урологів згідно даних літератури. Методологія та методи дослідження. Пошук літературних джерел проводився із застосуванням бази даних Medline від PubMed та Google Scholar за словосполученнями open simple transbladder and retropubic prostatectomy, hemostasis for open simple transbladder and retropubic prostatectomy. Виклад основного матеріалу дослідження. З отриманих даних у пошукових медичних наукових базах даних стає зрозумілим, що етапи впровадження та проблема гемостазу ложа простати при черезміхуровій та залобковій простатектоміях у світі була і залишається досить актуальною. Хоча інтерес до лазерних енуклеацій та лапароскопічних простатектомій при великих гіперплазованих вузлах простати (більше 80 мл) у світі продовжує зростати, проте виконання відкритих черезміхурової та залобкової простатектомій сьогодні також широко застосовуються для даної категорії хворих. Тому особливої уваги у цьому контексті заслуговують окремі етапи цих операцій, які вдосконалюються з часом, аби зменшити ризики ускладнень і покращити результати лікування. Висновки з дослідження. Черезміхурова та залобкова простатектомії в хірургії доброякісної гіперплазії простати мають понад 125-річну історію розвитку і продовжують удосконалюватися. Дані інтервенції пройшли період від відкритого втручання до використання малоінвазивної лапароскопічної та роботизованої техніки в Україні і світі, але і сьогодні вибір кращого варіанту простатектомії залишається за оперуючим урологом.
