Abstract:
Чітко обрана тактика профілактики та лікування інфекційних ускладнень у хворих з гнійно-запальними проце сами середостіння має важливе значення у зменшенні колонізації біотопу хвороботворними мікроорганізмами, сприяє
зменшенню запалення і пришвидшує одужання. Метою нашої роботи було провести порівняльне дослідження протимікроб ної ефективності антисептичних лікарських засобів (декасану, мірамістину, хлоргексидину, повідону йоду та полігексаме тиленгуанідину) на 278 клінічних штамах мікроорганізмів (S. aureus, E. coli, K. pneumoniae, Enterobacter spp., P. aureginosa),
які спричиняють гнійно-запальні ускладнення середостіння у хворих. Для порівняльної характеристики антимікробної дії
використовували метод двократних розведень; вираховували індекс активності антисептику (ІАА); з метою оцінки знеза ражуючої дії антисептиків проводили кількісний суспензійний тест. Були застосовані стандартні методи описової стати стики та спеціальні й офісні програми "STATISTICA 6.0", "Microsoft Excel 2010". Найвищий рівень чутливості до більшості
досліджуваних антисептиків виявляли стафілококи. Середні значення МБцК клінічних штамів S. aureus до декасану, мірам істину, хлоргексидину становили відповідно 1,75±1,27 мкг/мл, 3,25±2,27 мкг/мл та 5,53±3,74 мкг/мл. ІАА мірамістину та
хлоргексидину до псевдомонад знаходився на рівні 4,5, що є пороговим значенням клінічної активності. Клінічна активність
розчину повідону йоду щодо інфекцій, викликаних P. aeruginosa, є сумнівною, виходячи із значень рівня активності - 2,6.
Досліджувані антисептики чинили повну знезаражуючу дію на більшість штамів при експозиції 5 хв., знезаражуючий ефект
тривав 15 хв., після чого на 30 хв. виявляли поодинокі мікроорганізми, кількість яких поступово збільшувалась і через 1 год.
досягала 1,9 x 104
та 1,5 x 102
КУО/мл відповідно. Висока чутливість грампозитивних та грамнегативних збудників до
декасану та полігексаметиленгуанідину гідрохлориду обґрунтовує їх високу протимікробну ефективність та відкриває
широкі перспективи їх застосування в профілактиці та лікуванні інфекційних ускладнень за сучасних умов
