Abstract:
Стаття присвячена вивченню актуального завдання сучасної кардіології, що стосується удо-сконалення прогнозування перебігу ГХ ІІ стадії у пацієнтів молодого і середнього віку на підставі вивчення ролі статево-вікових та нейрогуморальних факторів –галектину-3 і альдостерону у формуванні клінічного про-філю і структурного ремоделювання серця і судин. Враховуючи велику кількість досліджень, які доводять про-відну роль галектину-3 і альдостерону в розвитку і прогресуванні структурного ремоделювання серцево-судинної системи, а також їхній вплив на прогноз пацієнтів з різними серцево-судинними захворюваннями, достатньо перспективним є вивчення ролі цих нейрогормонів у прогнозуванні характеру ураження серця і су-дин при АГ. Останнє відкриває перспективу для удосконалення прогнозування перебігу і стратифікації хворих із АГ, а також для подальших наукових розробок щодо нових фармакологічних мішеней в лікуванні АГ, у тому числі і її резистентних форм. Доведено асоціації різних клінічно-інструментальних чинників із вмістом нейрогормонів у плазмі крові і з'ясовані найбільш цінні клінічно-інструментальні показники, які можуть визначати прогноз у пацієнтів з ГХ II стадії молодого і середнього віку. Такі показники як ожиріння, ТІМ сонних артерій > 0,91 мм і ІОЛП > 34мл/м2(ЕхоКГ) свідчать про наявність відносно високого вмісту галектину-3 у плазмі крові. У свою чергу, для відносно високого вмісту альдостерону це ожиріння, профіль «non-dipper» за САД (ДМАТ), ІОЛП > 32 мл/м2(ЕхоКГ) і середньонічна ЧСС > 62 (ДМАТ). У разі визначення відносно високого вмісту галектину-3 і/або альдостерону в плазмі крові слід передбачати більш важкий перебіг АГ, а пацієнта слід віднести до групи висо-кого ризику виникнення ускладнень з боку серця і судин та, можливо, розглянути більш раннє призначення антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів.
