Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Мруг, В. М. | uk_UA |
dc.contributor.author | Мруг, О. Ф. | uk_UA |
dc.contributor.author | Римша, О. В. | uk_UA |
dc.contributor.author | Стукан, О. К. | uk_UA |
dc.contributor.author | Щепіна, Н. В. | uk_UA |
dc.date.accessioned | 2025-03-20T10:51:04Z | |
dc.date.available | 2025-03-20T10:51:04Z | |
dc.date.issued | 2020 | |
dc.identifier.citation | Інтердисциплінарна інтеграція мікробіології та психіатрії в діагностиці прогресивного паралічу / В. М. Мруг, О. Ф. Мруг, О. В. Римша [та ін.] // Вісник Вінниц. нац. мед. ун-ту. – 2020. – Т. 24, № 1. – С.134–137. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/8328 | en |
dc.description.abstract | У статті аргументується важливість міждисциплінарної інтеграції теоретичних та клінічних дисциплін при підготовці лікаря. Метою роботи є забезпечення формування цілісної системи знань, умінь і практичних навичок, необхідних для обґрунтування постановки діагнозу - нейросифіліс, методів лабораторної діагностики та етіотропної терапії, які започатковуються під час вивчення курсу мікробіології і закріплюються при засвоєнні навчальної дисципліни психіатрії та наркології. За останні 30 років у всьому світі спостерігається зростання захворюваності на сифіліс, збільшується і кількість випадків нейросифілісу та пізніх форм захворювання. Це можна пов'язати із пізнім зверненням хворих до лікаря, широкою розповсюдженістю безконтрольного некваліфікованого лікування та частою асоціацією сифілісу та ВІЛ-інфекції. Основними клінічними ознаками прогресивного паралічу є когнітивні розлади, порушення регуляції довільної діяльності; емоційні та поведінкові розлади, псевдоневрастенічна симптоматика, некритичність до свого стану, патогномонічні та неспецифічні неврологічні розлади. Для діагностики в якості скринінгових методик використовують нейропсихологічні тести. Як правило, діагноз підтверджується позитивними стандартними серологічними реакціями: реакцією зв'язування комплементу Васермана, реакцією імобілізації блідих трепонем та реакцією імунної флюоресценції. Для діагностики пізніх та латентних форм сифілісу, наслідком яких є розвиток прогресивного паралічу, використовують також реакцію Васермана зі спино-мозковою рідиною. Із сучасних досліджень застосовують імуноферментний аналіз та молекулярно-генетичний метод, реакцію Ланге. Таким чином, достовірна діагностика прогресивного паралічу за допомогою клініко-анамнестичного методу, нейропсихологічних шкал, лабораторних методів дослідження та оцінки неврологічного статусу дозволить вирішити основну задачу лікаря - допомогти хворому, призначивши обґрунтовану етіотропну та патогенетичну терапію. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Вісник ВНМУ | uk_UA |
dc.subject | прогресивний параліч | uk_UA |
dc.subject | клініка | uk_UA |
dc.subject | діагностика | uk_UA |
dc.title | Інтердисциплінарна інтеграція мікробіології та психіатрії в діагностиці прогресивного паралічу | uk_UA |
dc.type | Article | en |