Вплив метформіну та його поєднання з натрій гідрогенсульфідом на стан системи H2S та асоційовані біохімічні порушення в міокарді та нирках щурів за стрептозотоцин-індукованого діабету

Abstract

В роботі досліджено вплив метформіну та його поєднання з натрій гідрогенсульфідом на стан системи H2 S, вміст профіброгенного медіатора галектину-3, активність вільнорадикального окиснення ліпідів та протеїнів в серці та нирках щурів за стрептозотоцин-індукованого діабету. Встановлено, що за умов застосування метформіну на тлі експериментального ЦД в міокарді та нирках щурів реєструвались вірогідно вищі рівні H2 S (на 25,8-28,6%), активність ЦГЛ (на 58,1-60,3%), вміст профіброгенного медіатора галектину-3 (в 1,9-2 рази) та менші рівні продуктів пероксидації ліпідів та протеїнів (на 21-26,6%), порівняно з нелікованими тваринами. Введення NaHS потенціювало гіпоглікемічну, антиоксидантну, антифіброгенну дії метформіну на тлі ЦД: вміст глюкози в крові був достовірно меншим на 15,5%, рівень галектину-3 в серці та нирках – в 2,7-3 рази, порівняно з групою тварин, лікованих лише метформіном, а рівень H2S, активність ЦГЛ, вміст продуктів пероксидації ліпідів та протеїнів вірогідно не відрізнялись від контрольної групи.