Аннотации:
Мета — за результатами опитування лікарів первинної ланки вивчити стан їх обізнаності щодо діагностики, вибору схем лікування та методів контролю ерадикації Helicobacter pylori у хворих із патологією органів шлунково-кишкового тракту. Матеріали та методи.. Проведено опитування у вигляді анкетування 359 лікарів первинної ланки із центрів первинної медико-санітарної допомоги та сімейних амбулаторій у 5 областях. У Вінницькій області опитано 113 лікарів, у Хмельницькій — 85, у Житомирській — 80, у Черкаській — 38, у Чернігівській — 43. Анкета містила запитання щодо методів діагностики H. pylori, схем ерадикації H. pylori та контролю ефективності проведеного лікування, які лікарі використовують у клінічній практиці. Результати. Із 359 опитаних 337 (93,9 %) мають сучасне уявлення про етіологічну роль H. pylori, 22 (6,1 %) сумніваються у значенні H. pylori в розвитку патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Із опитаних 192 (53,5 %) лікарі віддають перевагу неінвазивній діагностиці інфікування H. pylori (визначення антитіл IgG до H. pylori, дихальний уреазний тест, визначення антигену H. pylori в калі), 147 (40,9 %) — використовують переважно інвазивні методи діагностики H. pylori (верхня ендоскопія з бактеріоскопічним дослідженням біоптату та верхня ендоскопія з отриманням біоптату для швидкого уреазного тесту). При виборі інгібітора протонної помпи в схемі ерадикації H. pylori 137 (38,2 %) лікарів первинної ланки віддають перевагу пантопразолу, 109 (30,4 %) — омепразолу, 79 (22 %) — рабепразолу, 25 (6,9 %) — езомепразолу, ще 9 (2,5 %) зазначили, що немає різниці в ефективності ерадикації H. pylori між інгібіторами протонної помпи. Схеми ерадикації H. pylori І лінії, які відповідають вимогам міжнародних та національних консенсусів, призначають 73,2 % лікарів первинної ланки. Для контролю ерадикації H. pylori 125 (34,8 %) лікарів віддають перевагу визначенню антитіл IgG до H. pylori, 66 (18,4 %) — верхній ендоскопії з бактеріоскопічним дослідженням біоптату, 18 (5,0 %) — верхній ендоскопії з отриманням біоптату для швидкого уреазного тесту, 82 (22,8 %) — дихальному уреазному тесту, 57 (15,9 %) — визначенню антигену H. pylori в калі.
Висновки. Лікарі первинної ланки центральних та північних областей України для діагностики H. pylori недостатньо часто використовують неінвазивні методи виявлення H. pylori. При призначенні антигелікобактерного лікування І лінії лікарі призначають науково обґрунтовані схеми лікування. Виявлено тенденцію щодо недотримання рекомендацій консенсусу Маастрихт V із загальної тривалості ерадикаційної терапії. Для контролю ефективності ерадикації H. pylori лікарі первинної ланки недостатньо використовують сучасні неінвазивні методики.
