Abstract:
ВСТУП. Хірургічне лікування призводить до розвитку післяопераційного болю у 80% випадків. Тому швидке та ефективне лікування болю є одним із ключових пріоритетів для медичних працівників.
Мета дослідження – визначити рівень CCL2/MCP-1 у сироватці хворих у післяопераційному періоді при різних методах знеболення. Оцінити зв’язок прояву запальної відповіді з больовою реакцією за допомогою Візуально-аналогової
шкали (ВАШ).
Матеріали та методи. У дослідженні брало участь 30 педіатричних хворих з гострими хірургічними патологіями черевної порожнини. Пацієнти були розділені на 3 групи відповідно до обраних методів інтраопераційної анестезії: 1 група
включала 12 пацієнтів, які отримували стандартну загальну анестезію, 2 група (10 пацієнтів) – загальна анестезія та інфільтраційна анестезія рани 0,5% бупівакаїном, 3 група (8 дітей), які отримували загальну анестезію та інфільтрацію рани
0,5% бупівакаїном плюс ад’ювант (дексаметазон – 4 мг). За годину до операції та в післяопераційному періоді (через 3
та 12 годин після операції) пацієнтів просили заповнити щоденник болю та візуальну аналогову шкалу (VAS). Швидкість
запальної реакції оцінювали за допомогою monocytechemoattractant protein-1 (CCL2 / MCP-1).
РЕЗУЛЬТАТИ. Ми виявили, що рівень CCL2 / MCP-1 у плазмі крові пацієнтів до операції в середньому становив 17,25
± 7,8 пг / мл; (р <0,05). У пацієнтів 1-ї групи спостерігалося підвищення рівня CCL2 / MCP-1 у плазмі крові (у 2,3 рази)
через 3 години після операції, р <0,05 та через 12 годин після операції, рівень досліджуваного хемокіну збільшився у 6,7
рази порівняно з результатами, отриманими до операції (р <0,05). У пацієнтів другої групи не спостерігалось збільшення
запальних маркерів через 3 години, але через 12 годин після операції рівень CCL2 / MCP-1 у плазмі крові значно збільшився у 2,2 рази (р <0,05). У пацієнтів 3 групи рівень CCL2 / MCP-1 у плазмі крові статистично не змінювався через 3
години та 12 годин після операції, хоча в середньому він зменшувався кількісно. У передопераційному періоді інтенсивність болю за шкалою VAS становила в середньому 7,8 балів і майже не відрізнялася у всіх досліджуваних групах, але
в післяопераційному періоді ступінь інтенсивності болю була кількісно найнижчою у групі 3, порівняно з дослідженнями
1 та 2 групи.
ВИСНОВОК. Динаміка рівнів CCL2 / MCP-1 у плазмі крові пацієнтів відображує розвиток загального адаптаційного
синдрому у відповідь на травму. На рівень CCL2 / MCP-1 суттєво впливає тип анестезії. Мультимодальний підхід до лікування болю вважається найбільш ефективним та оптимальним методом у періопераційній допомозі пацієнтам.
