Abstract:
Щорічно у світі реєструється 1,2–мільйона випадків укусів змій, понад 125 000 з них стають смертельними, майже 400,000 жертв отримують інвалідність. В зв’язку з значним поширенням на території Європи отруйних гадюк виду Vipera berus (Linnaeus, 1758)) актуальним та перспективним є дослідження складу та особливостей впливу їх отрути на організм жертв. Оксидативний стрес є значною складовою отруєння, якій однак не приділяється достатньо уваги при дослідженні патології зміїних укусів, а причини розвитку оксидативного стресу за впливу зміїної отрути, зокрема отрути гадюк Vipera berus berus (Linnaeus, 1758) та Vipera berus nikolskii (Vedmederja, Grubant and Rudayeva, 1986) все ще не цілком досліджено. Метою статті було оцінити вплив отрути V. b. berus L. та V. b. nikolskii V. на показники оксидативного стресу в тканині тонкої кишки щурів (Rattusnorvegicusalbinus). Експериментальне дослідження проведено на 53 білих нелінійних щурах-самцях, яких розділили на три групи — контрольну та дві дослідних. Отруєння моделювали введенням щурам першої дослідної групи внутрішньочеревноотруту гадюки V. b. berus L. в дозі ED501,576 мкг/г,а щурам другої дослідної групи—отруту гадюки V. b. nikolskiiV. в дозі ED50 0,972 мкг/г. Тваринам контрольної групи внутрішньочеревно вводили лише фізіологічний розчин. Оксидативний стрес в тканині тонкої кишки оцінювали за рівнем продукту пероксидації ліпідів ‒ малонового діальдегіду (МДА), вмістом продуктів окисної модифікації білків ‒ карбонільних груп протеїнів (КГП), активністю прооксидантного ферменту НАДФН-оксидази та активністюантиоксидантного ферменту супероксиддисмутази (СОД).Було встановлено, що за умов дії отрутиV. b. berusL. в тонкій кишці щурів відмічається вірогідне зростання середнього показника вмісту МДА в 1,7 рази (p<0,05), КГП –в 2 рази (p<0,05), активності НАДФН-оксидази –в 1,8 рази (p<0,05) та вірогідне зменшення середнього показника активності СОД на 27,2 % (p<0,05) порівняно з контрольною групою.Під впливом отрути V. b. nikolskii V. в гомогенаті тонкої кишки щурів середній показник вмісту МДА, КГП, активності НАДФН-оксидази був вірогідно більший відповідно в 2 рази (p<0,05), 2,4 рази (p<0,05), 2,3 рази (p<0,05) порівняно з контрольною групою, а також –відповідно в 1,2 рази, 1,2 рази, в 1,3 рази порівняно з групою щурів, яким вводили отруту V. b. berusL. Середній показник активності СОД –вірогідно менший на 37,4 % (p<0,05) порівняно з контрольною групою, а також на 14 % порівняно з групою щурів, яким вводили отруту V. b. berusL. Таким чином при біохімічному дослідженні зразків гомогенатів тонкої кишки щурів встановлено, що отрута гадюк Vipera berusL.спричиняє розвиток оксидативного стресу в тканині тонкої кишки щурів, на тлі дії отрути V. b. nikolskii V.виразність оксидативного стресу в тонкій кишці є вірогідно більшою ніж за дії отрути V. b. berusL.
