Abstract:
Мета дослідження – встановити частоту виникнення, структуру та взаємозв’язки несприятливих серцево-судинних подій у пацієнтів, що перенесли гострий інфаркт міокарда (ІМ), ускладнений гострою серцевою недостатністю (ГСН). У дослідження було включено 308 пацієнтів з ІМ, серед них 215 чоловіків (69,8%) та 93 жінки (30,2%). Середній вік обстежених становив (62,9±0,6) років. Серед усіх пацієнтів у 161 (52,3%) діагностували ІМ без ознак ГСН (І клас за Killip, група І), у 44 (14,3%) – ІМ в поєднанні з ІІ класом ГСН та у 55 (17,8%) – ІМ та ГСН клас ІІІ (пацієнти з ГСН Killip ІІ та ІІІ були об’єднані в групу ІІ, 99 пацієнтів), і у 48 (15,6%) випадках виявлено ІМ та ГСН клас IV за Killip (група IІІ). Окрім стандартного обстеження, всім пацієнтам виконано додаткове лабораторне обстеження (кількісне визначення тропоніну І, Д-димеру, КФК-МВ, С-реактивного білка, NTproBNP), ехокардіографію та УЗД легень при госпіталізації та при виписці зі стаціонару, коронаровентрикулографію. Статистичний аналіз результатів проведено в пакеті програми “Statistica 7.0”. Визначали частоту ознаки (%) з використанням критерію χ2 Пірсона, середнє значення (М±m), для статистичного аналізу використовували t-тест Ст᾿юдента і тест Мана-Уітні, застосовували кореляційний аналіз за Спірменом. Встановлено, що в групі І було 9 (5,6%) летальних випадків протягом року, в групі ІІ – 7 (7%) (р1-2=0,62), в групі ІІІ – 3 (6,3%) випадки (р2-3=0,54). У групі ІМ з ГСН ІІ-ІІІ було достовірно більше випадків повторного ІМ – 4 (4%), тоді як в групі І не було жодного випадку (р1-2=0,01), а в групі ІІІ був 1 випадок (2,1%), (р2-3=0,54). Серед причин госпіталізації протягом року в усіх групах провідним було прогресування серцевої недостатності – від 16,7% в групі ІІІ до 28,3% в групі ІІ без достовірної відмінності між групами. Нестабільна стенокардія була причиною стаціонарного лікування частіше в ІІ групі – 12,1% випадків та лише у 4,9% в групі І (р1-2=0,035). Виникнення несприятливих подій протягом 1 року в пацієнтів з ІМ та ГСН ІІ-ІІІ корелює зі ступенем артеріальної гіпертензії (АГ) (r=0,24, p=0,014), стажем АГ (r=0,33, p=0,0004), наявністю в анамнезі фібриляції передсердь (r=0,29, p=0,0021), рівнем креатиніну (r=0,32, p=0,0022), NTproBNP (r=0,38, p=0,0001), гемоглобіном (r=-0,23, p=0,032), кількістю уражених судин (r=0,28, p=0,004), кінцеводіастолічним розміром лівого шлуночка (r=0,31, p=0,0031), розміром лівого передсердя (r=0,34, p=0,0007) та фракцією викиду лівого шлуночка (r=0,27, p=0,001). Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розширення можливостей прогнозування віддалених подій у пацієнтів з ІМ та різними класами ГСН
