Abstract:
Мета роботи. Покращення діагностики тяжкості ГХ у чоловіків, шляхом визначення плазмового рівня ЕТ-1 при носійстві різних генотипів гена ЕТ-1.
Матеріали і методи. Обстежений 191 чоловік - 79 з групи контролю, 62 з ГХ ІІ ст. та 50 з ГХ та ХСН ІІА ст., віком 40-60 років, мешканці Подільського регіону України. Використовували загальноклінічні, біохімічні, інструментальні та математичні методи дослідження, полімеразну ланцюгову реакцію, імуноферментний аналіз.
Результати. У чоловіків групи контролю і у хворих з ГХ ІІ ст. та ГХ ускладненою ХСН ІІА ст. переважає генотип Lys/Lys і алель Lys гена ЕТ-1. Носійство будь-якого генотипу гена ЕТ-1 не асоціюється з ризиком розвитку ГХ та ХСН на її тлі. У пацієнтів з ГХ рівень пептиду достовірно вище, ніж в групі контролю, при цьому найвища концентрація ЕТ-1 у осіб з ГХ та ХСН ІІА ст. У чоловіків групи контролю, у пацієнтів з ГХ ІІ ст. та з ГХ і ХСН ІІА ст. - носіїв генотипу Lys/Lys плазмова концентрація ЕТ-1 достовірно нижче, ніж у володарів алелі Asn. У носіїв генотипу Lys/Lys найвищий рівень пептиду в плазмі крові визначається у пацієнтів з ГХ ускладненою ХСН ІІА ст. У володарів алелі Asn концентрація ЕТ-1 у чоловіків з ГХ різної тяжкості достовірно вища, ніж у осіб групи контролю, але різниці між пацієнтами з ГХ не виявлено. У чоловіків з ГХ ІІ ст., що є носіями генотипу Lys/Lys вірогідно частіше зустрічається 2 ступінь АГ, а у носіїв алелі Asn – 3 ступінь АГ. У осіб з ГХ та ХСН ІІ А ст. носійство алелі Asn асоціюється з 3 ступенем АГ.
Висновки. У чоловіків всіх груп дослідження переважає генотип Lys/Lys і алель Lys гена ЕТ-1. Носії алелі Asn мають достовірно вище рівні ЕТ-1 в плазмі крові, ніж носії генотипу Lys198Lys як серед представників контрольної групи, так і у хворих з ГХ. Носійство алелі Asn у осіб з ГХ різної тяжкості асоціюється з 3 ступенем АГ. Розраховані межові рівні ЕТ-1, які можна використовувати при скринінговому обстеженні великих контингентів людей для діагностики тяжкості ГХ.
