Аннотации:
Навчання у медичному закладів вищої освіти пов’язане зі значним інформаційним і стресовим навантаженням. В умовах дії потужного соціального стресу зростає ризик стрес-асоційованих психічних порушень у здобувачів вищої медичної освіти. У зв’язку з цим зростає актуальність підвищення стресостійкості у студентів-медиків. Вивчення особливостей афективної симптоматики в контексті стресостійкості надає важливу інформацію для розробки персоніфікованих заходів з психокорекції та психопрофілактики.
Метою дослідження було вивчити особливості проявів афективної симптоматики у здобувачів вищої медичної освіти з різними рівнями стресостійкості. Було проведено клініко-психологічне обстеження 181 здобувача вищої медичної освіти І-VI курсів з використанням шкали DASS-21 та методики експрес-діагностики стану стресу К. Шрайнера. У здобувачів виявлений високий рівень тривоги: 15,77±10,85 балів у всіх обстежених, при цьому рівень тривоги зростав з 10,54±9,71 балів у осіб з високою стресостійкістю до 18,00±10,14 балів у осіб з помірною стресостійкістю, і до 25,17±6,86 балів у осіб з низькою стресостійкістю. 43,6% здобувачів виявили
дуже високий рівень тривоги (24,4% серед здобувачів з високою
стресостійкістю, 50,0% – серед здобувачів з помірною стресостійкістю, і 82,8% – з низькою, p<0,01). Здобувачам вищої медичної освіти в цілому був притаманний помірний рівень депресії: 14,11±10,95 балів, який зростав з 8,32±9,68 балів у групі з високою стресостійкістю до 16,31±9,76 балів у групі з помірною стресостійкістю, і до 25,17±5,31 балів у групі з низькою стресостійкістю. Серед обстежених значною була питома вага студентів з високим (21,5%) і дуже високим (13,8%) рівнями депресії, при цьому у групі з високою стресостійкістю таких студентів було 9,8% і 6,1%, у групі з помірною стресостійкістю – 22,9% і 14,3%, з низькою – 51,7% і 34,5% відповідно (p<0,05). Рівень стресу у студентів-медиків виявився помірним: 20,06±9,21 балів, і також зростав з 17,95±9,55 балів у групі з високою стресостійкістю до
20,63±9,17 балів у групі з помірною стресостійкістю, і до 24,62±6,30 балів у групі з низькою стресостійкістю. Встановлено наявність значущих (p<0,01) прямих кореляційних зв’язків показника за шкалою стану стресу К. Шрайнера з виразністю депресії (rS=0,566), тривоги (rS=0,517) та стресу (rS=0,263). Виявлені закономірності свідчать про необхідність медико-психологічного супроводу здобувачів вищої медичної освіти з низькою стресостійкістю з метою корекції та профілактики афективних порушень. Комплексна система корекції та профілактики стрес-асоційованих порушень психіки повинна включати скринінгові обстеження здобувачів, раціональну організацію навчального процесу, індивідуальні та групові психоосвітні, психокорекційні та психотерапевтичні заходи із застосуванням сучасних інтерактивних технологій.
