Abstract:
Мета роботи: встановити кореляційний зв'язок між рівнями натрійуретичного пептиду, їх динамікою та типом інфузійного розчину в пацієнтів із гострим мозковим інсультом.
Матеріали і методи. В дослідження були залучені пацієнти із гострим мозковим інсультом, яких випадковим чином розподіляли на групи та кожному в першу годину ушпиталення визначали рівень натрійуретичного пептиду. В подальшому пацієнти 1-ї групи отримували болюс 400 мл 0,9 % розчину натрію хлориду за 60 хвилин, а пацієнти другої групи – розчин 6 % ГЕК 200/0,5 протягом 60 хвилин в кількості 400 мл. Після закінчення болюсу повторно визначали рівень натрійуретичного пептиду. Статистичну обробку даних проводили з використанням формул Windows 11 Microsoft Office Excel з визначенням t-критерію Стьюдента, вирахуванням похибки p. Визначення рівнів NT-proBNP проводили з використанням тест-систем Exdia Precision Biosensor Inc. Republic of Korea (нормальний рівень – менше 125 пг/мл).
Результати. Вихідний рівень натрійуретичного пептиду у пацієнтів першої групи становив (1101,70±668,27) пг/мл, у пацієнтів другої групи – (2219,19±1733,56) пг/мл (р≥0,05). Після введення болюсу інфузійних розчинів у першій групі пацієнтів (0,9 % натрію хлорид) рівень натрійуретичного пептиду становив (1284,35±995,02) пг/мл, а в другій групі (ГЕК 6 % 200/0,5) – (2336,40±1629,98) пг/мл. При статистичній обробці даних достовірної різниці при внутрішньогруповому аналізі на 0-й та 60-й хвилинах у групі розчину 0,9 % натрію хлориду та 6 % ГЕК виявлено не було (р≥0,05), також при порівнянні груп пацієнтів на 0-й та 60-й хвилині достовірних змін внутрішньогрупової динаміки рівнів натрійуретичного пептиду та міжгрупової різниці динаміки вказаного пептиду відзначено не було (р ≥ 0,05).
