Репозиторій Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова

Вживання фразеологічних одиниць у мовленнєвих ситуаціях: історично-прагматичний аспект

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Житар, Ірина
dc.contributor.author Краєвська, Ганна
dc.contributor.author Матвійчук, Тетяна
dc.date.accessioned 2025-03-11T21:23:49Z
dc.date.available 2025-03-11T21:23:49Z
dc.date.issued 2023
dc.identifier.citation Краєвська Г. П., Матвійчук Т. П., Житар І. С. Вживання фразеологічних одиниць у мовленнєвих ситуаціях: історико-прагматичний аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Філологія. 2023. С. 128–135 uk_UA
dc.identifier.uri https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7359
dc.description.abstract Статтю присвячено аналізу особливостей вживання фразеологічних одиниць у мовленнєвих ситуаціях, а також джерелам їх виникнення. Мета статті полягає у визначенні особливостей вживання фразеологічних одиниць у мовленнєвих ситуаціях та дослідженні джерел їх виникнення. Визначено, що фразеологізми – це не лише мовні знаки, а водночас і витвори словесного мистецтва. Встановлено, що кожна мова багата на вислови, які неможливо зрозуміти буквально, а їх дійсне значення можна знайти лише у словнику фразеологізмів української мови. У фразеологічних одиницях відтворюються найрізноманітніші прояви життя людей: позитивні і негативні риси та вчинки, зовнішність, стосунки один з одним, простір, час тощо. Окреслено такі головні особливості фразеологізмів: лексичне значення фразеологізму виражається сполученням кількох слів; присутня стійкість граматичних категорій; окремі лексичні одиниці у складі фразеологізму часто мають переносне значення; притаманна контекстуальна обумовленість вживання. Доведено, що зі структурно-семантичної точки зору фразеологічні одиниці є складнішими утвореннями, ніж слово, а відтак є характерними такі відмінні ознаки: приналежність до різних мовних рівнів – лексичного і фразеологічного; наявність різних типів значень – лексичного і специфічного фразеологічного; семантика слова обумовлена контекстно, а семантика фразеологізму здебільшого не залежить від контексту; слова мають тенденцію до багатозначності, фразеологізми – однозначні; слова є цілісно оформленими одиницями, а фразеологізми – нарізно оформлені; головна функція слова – номінативна, в той час як фразеологізму – експресивно-оцінна. З’ясовано, що прагматична функція численних стійких мовних зворотів може полягати не лише в реалізації комунікативного наміру мовця, ілокутивної сили висловлювання, мовленнєвого акту, а й у модифікації ілокутивної сили мовленнєвих актів. Визначено основні джерела виникнення українських фразеологізмів, як-от: народне просторіччя, історична ситуація чи забутий звичай, легендарний факт, цитати з літературних творів українських письменників, вислови з Біблії, кальки, назви установ, імена посадових осіб, назви національних свят, прізвиська історичних осіб і легендарних персонажів. uk_UA
dc.language.iso uk_UA_ uk_UA
dc.subject фразеологія uk_UA
dc.subject лексема uk_UA
dc.subject ілокутивна сила uk_UA
dc.subject комунікативна мета uk_UA
dc.subject фразеологізми uk_UA
dc.subject національний менталітет uk_UA
dc.title Вживання фразеологічних одиниць у мовленнєвих ситуаціях: історично-прагматичний аспект uk_UA
dc.type Article uk_UA


Файли цього елементу

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис

Статистика