Abstract:
На сьогоднішній день питання щодо лікування інфікованих та гнійних ран ще далеко не вирішено, тому пошук нових засобів для покращення ранового процесу є актуальним. Мета дослідження:
провести морфологічну оцінку ефективності застосування імуномодулятора Бластомуніл при лікуванні інфікованих ран в експерименті. Матеріал і методи. Для оцінки ефективності застосування бластомунілу було сформовано 3 дослідницьких групи, по 10 щурів у кожній. Під наркозом робили рани (1,5×1,5 см), інфікували їх 0,2 мл мікробної суміші, що включала S. Aureus та P. Аureginosa. І-шу групу не лікували. II групу тварин з 2-го дня лікували шляхом однократного уведення внутрішньом’язово 0,12 мг бластомунілу; III групу тварин лікували шляхом місцевого застосування у рану 0,12 мг бластомунілу. Для оцінювання морфологічних змін ранового процесу тварин на 3, 7, 10 та 14 добу тварин під наркозом виводили з експерименту. Готували гістопрепарати. Мікроскопію і фотографування проводили за допомогою світлового мікроскопа EUROMEX microscopes Holland IScope 1153-PLI під збільшенням у 50, 10 та 400 разів. Результати і обговорення. За результатами морфологічного аналізу виявлено
позитивну дію застосування бластомунілу, завдяки більш швидшому очищені рани, зменшенню кількості мікробів за рахунок посилення збільшення лімфоцитів та макрофагів і більш швидшого регенераторного процесу із розвитком сполучної тканини та епітелізації рани. Причому при місцевому застосуванні бластомунілу цей процес був краще виражений ніж при внутрішньом’язовому використанні. Висновок. Результати експериментального дослідження показують, що при місцевому застосуванні використання імуномодулятора Бластомуніл сприяє більш швидшому очищенню рани, зменшенню кількості мікроорганізмів внаслідок стимуляції збільшення лімфоцитів та макрофагів і більш швидкому регенераторному процесу із розвитком сполучної тканини та епітелізації рани. При внутрішньом’язовому застосуванні позитивні зміни теж спостерігаються, проте вони дещо менш виражені.
