Abstract:
Розглянуто основні властивості і медичне значення представників роду Candida. З кожним роком кандидози стають не тільки більш поширеними, але й супроводжуються високими показниками смертності як у країнах, що розвиваються, так і в розвинених країнах. Водночас головною проблемою патології, спричиненої кандидами, є розвиток у даних збудників резистентності до сучасних протигрибкових препаратів. Поява стійких до антимікотиків штамів кандид підвищує частоту випадків неефективного лікування, ризик розвитку ускладнень і смертності а також обумовлює збільшення терміну перебування пацієнтів у стаціонарі. Експериментальними дослідженнями встановлено, що в процесі штучної адаптації клінічних ізолятів роду Candidaдо фунгіцидів з хімічних груп триазолів та імідазолів, які використовуються в аграрній промисловості, відбувається повільна селекція популяцій, які характеризуються меншою чутливістю до фунгіцидних препаратів та змінюють свої вихідні біологічні властивості. Встановлено, що штами кандид, які підлягали багаторазовому пасажуванню у поживному середовищі з суббактеріостатичними концентраціями фунгіцидів, уповільнювали свій ріст та утворювали дисоціативні малі культуральні форми. В процесі штучної селекції резистентних штамів до дифеноконазолу, тебуконазолу, флутриафолу, пропіконазолу (триазоли), імазалілу та прохлоразу (імідазоли) відбувались зміни в морфології резистентних до дії фунгіцидів клітин. За допомогою мікроскопічних методів у адаптованих до високих концентрацій фунгіцидів C. krusei доведено здатність утворювати гіфи або переходити в псевдогіфальний стан. Подібні морфологічні модифікації, однак менш виражені, були встановлені для штучно сформованих резистентних штамів C. glabrata. Крім того, електронно-мікроскопічними дослідженнями зафіксовано виражені структурно-морфологічні зміни C. glabrata, які формуються на десятому пасажі штучного моделювання у даних мікроорганізмів резистентності до пропіконозолу.
