Abstract:
З метою дослідження особливостей депресивного реагування у здобувачів вищої медичної освіти в контексті соціально-психологічної дезадаптації в умовах воєнного часу проведено обстеження 167 здобувачів вищої медичної освіти з використанням анкетування, шкали соціально-психологічної адаптації C. Rogers & R. F. Dymond та опитувальника депресії А. Beck. Статистичний аналіз розбіжностей кількісних змінних виконано за допомогою непараметричного тесту Манна-Уїтні, категорованих - за точним критерієм Фішера (одностороннього), аналіз кореляцій - із застосуванням методу рангових кореляцій Спірмена при р<0,05. Виявлено, що здобувачам вищої медичної освіти в умовах воєнного часу притаманна значна поширеність депресивних реакцій, переважно субдепресивного та легкого ступеня. При цьому здобувачі з ознаками соціально-психологічної дезадаптації (СПД) оцінювали прояви зниженого настрою як більш важкі, особливо у групі з вираженою СПД; водночас психометричне обстеження виявило невисокий рівень показника депресії в усіх групах: 1,94±1,57 балів у здобувачів без СПД, 3,92±2,51 балів - з окремими проявами СПД і 6,94±2,40 балів - з вираженою СПД (p<0,0001). Гірший стан СПД виявився пов'язаним з когнітивно-афективними проявами депресії, натомість для соматичних проявів депресії вирішальною була наявність СПД, а не її виразність. Астенічна симптоматика також наростала у міру погіршення СПД, тоді як прояви афективної лабільності були переважно асоційовані з низьким рівнем СПД, а щодо диссомнічної симптоматики значущих відмінностей залежно від виразності СПД не виявлено. Встановлено наявність значущого зворотного кореляційного зв'язку помірного та сильного ступеня між показниками соціально-психологічної адаптації та загальною
виразністю депресії і когнітивно-афективною симптоматикою, а також зворотного кореляційного зв'язку переважно слабкого ступеня із соматичною симптоматикою депресії. Одержані результати дозволяють зробити висновок про значну поширеність депресивних феноменів у здобувачів ВМО в умовах воєнного часу при невисокій виразності депресії, а також про складний характер змін у афективній сфері, що вимагає диференційованого підходу до корекційних і профілактичних заходів.
