Abstract:
Резюме. На тлі військових дій, посттравматичного стресового розладу спостерігається прогресування атеросклеротичного процесу, що може призвести до виникнення інфаркту міокарда навіть у молодих людей. Аневризма лівого шлуночка (АЛШ) у військовослужбовців є наслідком несвоєчасної реваскуляризації інфаркт-залежної артерії, вогнепального поранення серця, травми грудної клітки тощо. Наявність дискінетичної ділянки створює умови для формування тромбів у порожнині АЛШ. Тромбоз АЛШ асоціюється з підвищеним ризиком емболії, ішемічного інсульту та раптової серцевої смерті.
Опис випадку. Військовослужбовець А., 37 років, екстрено шпиталізований в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» з рухомим тромбом у ділянці АЛШ, розміром 4,5 × 3 см, з ознаками лізису та загрозою відриву за даними ехокардіографії. Перенесений на ногах Q-інфаркт міокарда діагностовано орієнтовно через 5 місяців на тлі декомпенсації стану та зниження скоротливості лівого шлуночка до 34 %. Пацієнту проведено екстрене кардіохірургічне втручання – аорто-коронарне шунтування, резекція АЛШ з тромбектомією в умовах штучного кровообігу. Тривалість операції становила 7 годин, час перетискання аорти – 53 хвилини, час перфузії – 93 хвилини, крововтрата – 500 мл. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Пацієнт виписаний на 7-у добу з покращенням, фракція викиду становила 40 %.
Висновок. Відсутність можливості вчасно провести електрокардіографію та ехокардіографію військовим з гострим загрудинним болем зменшує шанси на діагностику та лікування інфаркту міокарда в рамках терапевтичного вікна, що призводить до виникнення ускладнених форм ішемічної хвороби серця, а саме аневризми лівого шлуночка. Ехокардіографія має вирішальне значення у прийнятті рішення про екстреність кардіохірургічного втручання при тромбованих аневризмах лівого шлуночка.
