Abstract:
Стаття присвячена аналізу змін у вищій школі, які були необхідними та назрівали задля реформування і оптимізації освіти України. Їх актуальність та корективи були окреслені особливо гостро в умовах змін суспільства, вимог отримання фахової спеціалізації на тлі повномасштабного вторгнення країни-агресорки. ЗВО опинились перед невідворотними змінами, що стосуються модифікації контингенту та кількості абітурієнтів та студентів, викладацького складу, матеріальної забезпечення та безпосередньо освітньої складової. Допомога наукового та бізнес-товариства світу є неоціненною щодо підтримки розвитку українських освітньо-дослідницьких проектів, отримання грантів, формування іноземних філій, налагодження іноземного співробітництва на рівні університетів. Війна вимагає відповідальнішого ставлення до результативності у якості здобуття вищої освіти перед студентами і відповідно перед викладачами. Неймовірні люди, що готуються до лекцій та читають їх онлайн в умовах окопів, створюють новітні технологічні розробки, що стосуються військової та медичної галузі, поєднують навчання з волонтерською діяльністю – саме вони є титанами освіти та науки, що не словом, а ділом, власним прикладом проваджують зміни, стаючи провідниками у розбудові новітньої історії та вищої освіти. Цей непростий період нашого життя не можливо зупинити, натиснути кнопку «стоп», адже діти ростуть і розвиваються, змінюючи вікові періоди та соціальні ролі. Вчорашні учні прагнуть торувати власний життєвий шлях, зробивши для себе вибір щодо подальшого навчання. В цьому має допомогти галузь вищої освіти, надаючи спектр пропозицій, ґрунтуючись на реаліях війни. Умови забезпечення вищої освіти – непрості, але необхідні, а значить – такі, які можна і потрібно реалізувати задля молоді, що є перспективою та майбутнім нашої держави.
