Abstract:
Анотація. Аналіз показників варіабельності серцевого ритму дає можливість пояснити механізми адаптації організму до умов середовища, що змінюються. Мета – встановити психологічні особливості відчуття стресу, визначити зміни варіабельності серцевого ритму у здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного стану, надати заходи щодо корекції психологічних особливостей. Обстежено 54 особи – 38 жінок та 16 чоловіків, середній вік – 23,32±0,08 років, у яких був встановлений застосунок "Повітряна тривога" на мобільному пристрої. Проведено визначення рівня тривожності за шкалою Д. Спілбергера - Ю. Л. Ханіна та оцінку варіабельності серцевого ритму за допомогою холтерівського моніторування електрокардіограми (портативна система DiaCard 2,0; АТЗТ "Сольвейг", м. Київ, Україна). Отримані показники представили у вигляді середніх значень та їхньої середньої похибки (M±m). У 1-й групі (38 осіб) варіабельність серцевого ритму визначали протягом 5-ти хвилин двічі в денний період та один раз у нічний час доби, у 2-й групі (16 осіб) – протягом 5-ти хвилин на початку, посередині та в кінці сигналу "повітряна тривога", брали середнє значення трьох показників. Достовірність відмінностей між групами оцінювали за допомогою t-критерію Ст'юдента. Встановлено, що серед опитаних реактивна тривожність визначалася у 7,41% здобувачів вищої освіти жіночої статі, особистісна тривожність - в осіб жіночої статі - 11,11%. Тобто жінки мають вищий рівень психічної напруженості, ніж чоловіки. У здобувачів вищої медичної освіти випускного курсу під впливом сигналу "повітряна тривога" зниження часових показників варіабельності серцевого ритму та підвищення LF і LF/HF серед спектральних вказує на переважання симпатичної ВНС, відповідно зниження HF характеризує зменшення тонусу парасимпатичної регуляції серцевого ритму. Збільшення VLF вказує на підвищення гуморальної регуляції роботи серця. Стрес, викликаний сигналом "повітряна тривога", статистично значуще збільшує частоту серцевих скорочень у здобувачів вищої освіти 2-ї групи (95,8±3,4 проти 76,2±2,6 уд/хв (р<0,05)). У 50% осіб 2-ї групи під час сигналу "повітряна тривога" визначалися порушення серцевого ритму. У роботі надано рекомендації та пропозиції, які можуть застосовуватися в процесі психокорекційної роботи щодо підвищення стресостійкості в умовах воєнного стану, у психологічній та консультативній практиці, науково-дослідній сфері, освітньому процесі.
