Abstract:
За неофіційними даними за 2020 р. в Україні громадян, які мають вади зору становило приблизно до 144 тисяч, а з глибоким враженням зору 40 тис. осіб, кількість громадян з глибоким враженням зору, тобто тих, що вже мають інвалідність зазвичай становить 1 тис. осіб на 1 млн населення, з них понад 10 тисяч дітей мають інвалідність через захворювання органу зору та щороку внаслідок порушень зору визнають близько 12 000 осіб з інвалідністю. Щорічно чисельність дітей з порушенням зору зростає на 250 000, а за останнє десятиліття показники дитячої інвалідності по зору зросли у 2,5 раза. В статті проведений аналіз нормативно-правової та законодавчої бази щодо реабілітації осіб з інвалідністю з патологією зору, переліку комплексу реабілітаційних послуг які повинні надаватись, в якому об’ємі, якими кваліфікаційними фахівцями, джерела фінансування комплексу медико-соціальних реабілітаційних послуг, наявність умов та реалізації реабілітаційних заходів на первинному, вторинному, третинному рівнях і умовах домашнього патронажу. Було проаналізовано понад 58 статей наукометричних баз Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direc та нормативно-правові і законодавчі документи щодо реабілітації осіб з інвалідністю з патологією зору. Глибина пошуку склала за період 2006-2024 рр.
