Чи безпечний емпіричний підхід до виконання доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей?

Abstract

Мета дослідження: визначити топічну локалізацію структурних складових анального сфінктеру та сформулювати основні постулати формування безпечного анатомічного доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей. Матеріали і методи. Дослідження було проведено на 10 тілах померлих дітей, що за життя не мали патології крижово-куприкової ділянки та тазу, віком від 12 до 17 років, серед яких 5 дівчаток та 5 хлопчиків. Препаровано стовпчики м’яких тканин шириною в 1 см й довжиною до 5 см на відстані 1 см від ануса на 12 год.,3 год., 6 год. та 9 год. відповідно до циферблату, в положенні на спині. Після підготовки та фіксації препаратів виконано їх фарбування та виготовлено поперечні зрізи анальних сфінктерів товщиною 5–7 мкм. Проведено аналіз отриманих морфометричних даних.