Abstract:
У статті проведено аналіз різних поглядів науковців світу на емпіричну антибіотикотерапію при септичному шоці протягом першої години від виникнення травми до транспортування пацієнта до відділення екстреної медичної допомоги. В статті проаналізовано протоколи та клінічні рекомендації від Міністерства Охорони Здоров’я України (МОЗ), Infectious Diseases Society of America (IDSA) та Society of Critical Care Medicine (SCCM). При виконанні роботи використані наступні методи: бібліосемантичний, контент-аналіз, порівняльний аналіз та систематизація дослідженого матеріалу. Дослідження проведено на підставі вивчення клінічних рекомендацій та протоколів Міністерства Охорони Здоров’я України (МОЗ), Infectious Diseases Society of America (IDSA) та Society of Crirtical Care Medicine (SCCM), а також публікації зарубіжних авторів. Пошук проведено на основі баз даних PubMed і Google Scholar у межах 2017-2023 рр.
За даними групи авторів світу, а саме: Ferrer R. (2014), Liu V. (2017), Singer M. (2017), Sherwin R. та співавтори (2017), Bloos F. (2017), Johnston A. (2017), Whiles B. (2017), Kim R. (2018), Sung В. (2020), Rothrock S.(2020), Sankar J. (2021), Asner S. (2021), Al-Kader D. (2022) Bisarya R. (2022) встановлено, що під час септичного шоку, кожне наступне погодинне несвоєчасне введення антибіотиків від початку сортування до призначення препарату призводить до підвищення ризику летальності серед пацієнтів від 8% до 34% смертельних випадків. Пацієнти із підозрою на септичний процес з моменту постановки діагнозу повинні отримувати антибіотики якомога раніше для профілактики ускладнення у вигляді септичного шоку. При сепсисі або септичному шоку антибіотикотерапію слід розпочинати як можна раніше, для зменшення ускладнень, летальних наслідків спричинених септичним шоком.
