Abstract:
Мета роботи: аналіз результатів лікування хворих з ушкодженнями кишки при бойовій травмі живота для удосконалення та вибору належної діагностично-лікувальної тактики для мінімізації післяопераційних ускладнень. Матеріали і методи: досліджено результати лікування 69 поранених з ускладненнями бойової травми живота у вигляді ушкодження кишки за 2022 рік. Причинами бойової травми живота були: вибухова травма з осколковими пораненнями - в 62 поранених, а в 7 - кульові поранення. Ізольована травма живота спостерігалась в 25 випадках, а в 44 випадках спостерігались поєднані поранення. Ушкодження тонкої кишки виникло у 16 хворих, товстої кишки - в 25, поєднане поранення тонкої та товстої кишки - в 28 хворих, поранення шлунка та товстої кишки - в 5 хворих. Всі поранені підлягали повному клініко-лабораторному дообстеженню, проведенню FAST протоколу, спіральній комп'ютерній томографії органів черевної та грудної порожнини, діагностичній лапароскопії за показаннями, а також в окремих випадках фіброезофагогастродуоденоскопії та колоноскопії. Результати досліджень та їх обговорення. У ранньому післяопераційному періоді спостерігались ускладнення: нагноєння післяопераційної рани - у 15, серома післяопераційної рани - у 21, неспроможність кишкових швів з розвитком післяопераційного перитоніту - у 4 та у 2 - неспроможність стоми у вигляді її провалювання, формування міжкишкових абсцесів - у 4 хворих, рання спайкова післяопераційна кишкова непрохідність - у 5 хворих, неповна зовнішня товстокишкова нориця - у 1, евентерація - у 2 хворих. За наявних ускладнень виконані релапаротомії: у 4 випадках з приводу неспроможності кишкових швів із ререзекцією сегмента кишки з виведенням кишкової стоми, у 2 - ліквідація неспроможної підвісної стоми з формуванням двостовбурової сигмостомн; у 4 - розкриття та дренування міжкишкових абсцесів, у 5 - ліквідація ранньої спайкової кишкової непрохідності, у 1 - ушивання евентерації, у 1 - формування лаларостоми з накладанням абдомінальної ВАК-пов’язки. Таким чином, серед бойової травми живота вогнепальні поранення кишки складають 35,6 % та залишаються на високому рівні, незважаючи на використання удосконалених засобів захисту та вимагають активної хірургічної тактики. Раннє використання FAST протоколу, спіральної комп’ютерної томографії, тактики хірургії контролю ушкоджень дозволяє вести хворих у тяжкому та вкрай тяжкому стані та зменшити післяопераційну летальність до мінімуму. Серед післяопераційних ускладнень домінують гнійно-запальні, пов’язані з неспроможністю кишкових швів, формуванням міжпетльових абсцесів та рання спайкова кишкова непрохідність. Питання об’єму та способу завершення операційного втручання при вогнепальних ушкодженнях товстої кишки потребують проведення подальших досліджень.
