Abstract:
Метою нашої роботи було проаналізувати оперативні втручання, що завершуються формуванням кишкової нориці, а також види ускладнень з боку стоми. Обстежено 90 пацієнтів з 2015 по 2022 роки, частина яких знаходились на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального Регіону, інша – у Військово-медичному клінічному центрі Північного Регіону. У всіх хворих оперативні втручання, що проводились на кишечнику, завершувались формуванням кишкової нориці. Причинами проведення оперативних втручань були: бойова травма з пошкодженням кишечника – у 19 поранених, злоякісні пухлини – у 53 випадках, дивертикули товстої кишки – у 15; проникаюче ножове поранення живота з ушкодженням тонкої кишки – в 1, пельвіоректальний парапроктит – в 1, мезентеріальний тромбоз – в 1.
У післяопераційному періоді у 24 хворих спостерігалися ускладнення після формування стом. У ранньому післяопераційному періоді спостерігались: парастомальний дерматит (17) з ерозуванням (8), парастомальний інфільтрат (3), парастомальний абсцес (1), ретракція стоми (3), відходження стоми від шкіри і її провалювання (3), некроз стоми (1), кровотеча (1), неспроможність кукси (1), абсцес черевної порожнини (1). У пізньому післяопераційному періоді відмічено: лігатурні нориці (7), пролапс стоми (3), стриктура стоми (1), парастомальні грижі (2), гіпергрануляції (6). Найбільш поширеними ранніми ускладненнями після формування стом є гнійно-запальні, які мали місце в 27,78 % хворих оперованих ургентно. Серед пізніх ускладнень були поширеними такі ускладнення, як лігатурні нориці, пролапс та параколостомічні грижі – до 14,4 %, які вимагали проведення оперативних методів корекції.