Abstract:
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає якість життя як сприйняття людьми свого положення в житті залежно від культурних особливостей і системи цінностей та в зв'язку з їхніми цілями, очікуваннями, стандартами, турботами. Також вона пропонує оцінювати якість життя по параметрах: фізичні: енергійність, втома, фізичний дискомфорт, сон і відпочинок; психологічні: самооцінка, концентрація, позитивні емоції, негативні переживання, мислення; ступінь незалежності: повсякденна активність, працездатність, залежність від ліків і лікування; життя в суспільстві: повсякденна активність, соціальні зв'язки, дружні зв'язки, суспільна значущість, професіоналізм; довкілля: житло та побут, безпека, дозвілля, доступність інформації, екологія; духовність і особисті переконання. Навіть без глибокого аналізу, незаперечним є той факт, що саме здоров’я людини є тією основною складовою частиною без якої всі вище приведені параметри не будуть повноцінними. А висока якість життя кожної окремо взятої людини автоматично призводить до високої якості життя суспільства в цілому. В кожній окремій галузі є свої спеціалісти і саме від висоти їх професійного рівня і залежить стан існування тієї галузі: від процвітання до повного занепаду. В галузі охорони здоров’я такими спеціалістами є лікарі. А отже від їх професіоналізму залежить рівень якості життя як окремої людини
так і всього суспільства.
