Abstract:
Можливість спілкування студента із хворим, ознайомлення із історією хвороби, результатами додаткових методів обстеження, консультативними висновками суміжних спеціалістів, планом лікування відіграє незаперечну роль у вивченні клінічних дисциплін, формуванні базового рівня практичних навичок, формуванні клінічного мислення та підготовці до ефективного теоретично-практичного навчання у інтернатурі. Питання пошуку альтернативи демонстрації тематичних хворих викладачами кафедр клінічних дисциплін вищих навчальних закладів (ВНЗ) набуло особливої актуальності за останні 10 років. Для цього, на жаль, існує багато причин: відсутність університетських лікарень, нормативно-правової бази функціонування кафедр клінічного профілю медичних ВНЗ на базах клінічних лікарень, неможливість викладачів, які є також і лікарями із спеціалізацією та, затвердженими МОЗ України,
кваліфікаційними категоріями, приймати участь у діагностично-лікувальному процесі (відсутність їх реєстрації у медичній інформаційній системі Dr.Elex), специфіка спілкування із певними групами пацієнтів та їх родичами (опікунами) у відділеннях педіатричного, гінекологічного, психіатричного профілю. До цього, далеко неповного переліку, у 2020 році додалась ще необхідність проведення дистанційного навчання в умовах пандемії COVID-19.
