Abstract:
В Україні ситуація з палінням оцінюється експертами ВООЗ як критична, оскільки до цієї звички щорічно долучаються понад 500 тисяч молодих людей, а кожен третій житель палить понад 20 років. Негативний вплив паління на людський організм є загальновідомим фактом, проте ця згубна звичка таки дуже поширена у суспільстві та є однією з причин передчасної смертності населення. На сучасному етапі розвитку нашої держави
активна увага суспільства має приділятися здоровому способу життя й боротьбі зі шкідливими звичками, що пов’язано зі зростанням захворюваності та з подальшим зниженням працездатності людини. Відомо, що 6 мільйонів людей у світі помирають у результаті безпосереднього вживання тютюну, а близько 890000 осіб – через пасивне паління. Згідно з даними «Глобального опитування дорослого населення про вживання
тютюну» (GATS), який проводився у рамках співпраці України з ВООЗ, поширеність щоденного паління за останні 5 років знизилася на 27%. Так, якщо 2005 року щодня в Україні палили 14,1 млн. осіб, з них 10,7 млн. (62,3%) чоловіків і 3,4 млн. (16,7%) жінок, то 2010 року кількість курців знизилася до 10,2 млн. осіб (8,3 млн. чоловіків та 1,9 млн. жінок). За стандартизованим показником поширеності паління серед дорослих він у 2006 році становив 45%, і Україна посідала четверте місце у світі, поступаючись лише Греції та Росії. 2009 року цей показник зменшився до 32%. Нині Україна поділяє 24-29-те місце разом з Непалом, Іспанією, Сербією, Тунісом і Соломоновими островами з 147 країн, за якими є дані щодо паління. Виявлено, що з 46 країн світу, які надали інформацію про поширеність паління серед студентів медичних факультетів, таких виявлено понад 40% серед опитаних, у тому числі у Боснії – 41,1%; у Герцеговині – 46,1%; в Албанії – 44,3%; у Болівії – 41,1%. Виявлення поширеності паління серед студентів медичного вишу України протягом навчання. Нами було розроблено анкету «Поширеність паління серед студентської молоді», яка складалася з 13 питань: причини паління; вік початку паління; його тривалість та частота паління; чи викликала ця згубна звичка соматичні захворювання, які саме. Респондентами були студенти I-V курсів ВНМУ імені М. І. Пирогова. Участь в опитуванні взяли 487 студентів, з яких 72,5% – особи жіночої статі та 27,5% – чоловічої статі. Середній вік початку паління серед студентів-медиків становить 18 років, а поширеність паління серед молоді усіх курсів – 38,8%, при цьому у дорослого населення України 2017 року цей показник не перевищував 23,0%. Основними причинами поширеності паління серед студентів є стрес та важке навчання. У 48,6% випадків студенти палять цигарки, тоді як серед дорослого населення України даний показник становить 22,8%; кальянний тютюн поширений серед студентів у 21,5% випадків, а за даними GATS, ним користується лише 0,7% дорослого населення. Необхідно приділити активну увагу вирішенню даної проблеми не лише в університеті, а й у школах, бо, за даними анкетування, 0,4% молоді вперше спробували палити цигарки ще до 18-річного віку. З метою пропаганди здорового способу життя пропонується проводити лекції з питань негативних наслідків тютюнопаління для організму людини, організовувати зустрічі з психологами, здійснювати моніторинг (анкетування, інтерв’ювання) щодо проблеми паління у студентському середовищі. Стан здоров’я є важливою складовою здорового потенціалу нації, тому збереження і підтримка здоров’я молодих людей за рахунок формування принципів здорового способу життя має першочергове значення.
