Abstract:
При сучасній забудові міст проектні рішення враховують збільшення кількості населення, що проживає у містах та зростаючу потребу населення у забезпеченні громадськими об’єктами: торговельно-розважальними закладами, закладами охорони здоров’я, адміністративними установами, спортивними закладами, аптеками, продовольчими магазинами та іншими, які через дефіцит земельних ділянок та архітектурне планування в сторону збільшення поверховості будівель, розміщуються у вбудованих приміщеннях на перших та других поверхах житлових будинків. Таке розміщення громадських об’єктів забезпечує умови зручного та територіально наближеного до місця проживання доступу до них, разом з тим таке поєднання в одній будівлі громадських та житлових об’єктів, а також спільне використання прибудинкової території вимагає детального вивчення з гігієнічної точки зору. В Україні відсутні санітарно-гігієнічні та протиепідемічні вимоги щодо розміщення вбудованих закладів охорони здоров’я, що обумовило потребу у вивченні закордонного досвіду з цих питань. За результатами аналізу нормативних документів санітарного та містобудівного законодавства країн ЄС, зокрема Республіки Польщі, Республіки Чехії, Румунії, Республіки Молдови та Франції в частині вимог до проектування, розміщення та експлуатації вбудованих закладів охорони здоров’я, встановлено, що у всіх досліджуваних країнах санітарне та містобудівне законодавство передбачає розміщення вбудованих закладів охорони здоров’я, при виконанні ряду санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог. В країнах ЄС санітарно-гігієнічні та протиепідемічні вимоги при розміщенні та функціонуванні вбудованих закладів охорони здоров’я стосувалися наступних архітектурно-планувальних та функціональних рішень: облаштуванні окремої ізольованої вхідної групи до вбудованого закладу охорони здоров’я; створенні безпечного, зручного та безперешкодного доступу до будівлі та всіх медичних і допоміжних приміщень для людей з особливими потребами, які включають пандуси, ліфти, підйомники, можливість доступу тварин-поводирів для пацієнтів з вадами зору та інші; виконанні запобіжних (здоров’язберігаючих) заходів при розміщенні вбудованих закладів охорони здоров’я, які включають відокремлюючі стіни, автономні системи вентиляції та інші; дотриманні нормативних розмірів медичних та допоміжних приміщень. Вважаємо за необхідне чинні санітарно-гігієнічні вимоги країн ЄС щодо умов розміщення вбудованих закладів охорони здоров’я імплементувати в санітарне законодавство України шляхом внесення змін у національний нормативний документ: «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу. ДСанПіН 2.3-183-2013» (із змінами), що сприятиме вдосконаленню санітарного законодавства України, а також збереженню здоров’я медичного персоналу, пацієнтів та мешканців житлових будинків, в яких розміщуються вбудовані закладів охорони здоров’я.
